ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Зведемо дебет з кредитом і кінці з кінцями
26.12.2015 / Газета: Чорноморські новини / № 104-105(21676-21677) / Тираж: 8525

В одному з останніх оглядів року прийнято робити підсумки. Але цього разу до самого кінця грудня, а можливо, і до середини січня підводити риску зарано. І ризиковано давати оцінки. Те, що видають за перемоги нашої дипломатії, реально перемогами не є. Те, що вважають поразками президента та уряду, в перспективі може допомогти Україні стати на ноги.

За межами норми

Скандали, що струшують Верховну Раду, спекуляції щодо розпаду коаліції, спроби опозиції і громадських активістів повалити уряд, вимога дострокових парламентських виборів, обвинувачення вищих посадових осіб у корупції... Все це для демократичної держави норма. Звикати треба. Не вважати кожну полі-тичну кризу кінцем світу, а кожного не згодного з «генеральною лінією» — ворогом народу. Не в СРСР, слава Богу, живемо. І не в Росії.

За межі норми виходить тільки одне явище нашого життя. Війна. Їй не видно кінця і краю. Війна зводить нанівець наші спроби побудувати сучасну державу, вона не дає країні покинути межі зони, де по периметру стоять вишки з вартовими Кремля. І 2015 рік почався для нас з військової і дипломатичної поразки. Спроба зупинити агресора, який наступав, призвела до того, що країна потрапила в капкан, розставлений закордонними «миротворцями».

Україна під тиском Німеччини, Франції і Росії, трьох держав «нормандської четвірки», погодилася на вкрай невигідні, а головне — нездійсненні умови угоди з терористами та їх опікунами. Весь рік українська дипломатія присвятила тому, щоб вибратися з пастки. До кінця року не вибралася, а тільки відтягнула розв’язку. Дії угод, строк яких закінчується 31 грудня, де-факто продовжений на невизначений час. Кремль на Донбасі отримав те, що хотів, — «заморожений конфлікт» з можливістю, у зручний момент розморозити і продовжити агресію. Швидше за все, у вигляді масштабної війни.

Називати таку ситуацію підсумком року не хочеться. Але вибирати нема з чого. На східному фронті без змін. А на південному фронті (мається на увазі окупація Криму) перемог не видно і в перспективі. Якби не рішучість кримських татар, корінного населення півострова, їх готовність будь-яким способом привернути увагу суспільства до становища свого народу, у слів «Крим — це Україна» зник би реальний зміст.

Економічна блокада півострова, організована за участю Меджлісу кримськотатарського народу, показала, що чинити опір агресії можна мирним способом. І можна повести українську владу за собою. Змусити йти таким же шляхом. Не торгувати, не давати агресору за-кріпитися на захопленій землі. Якщо досвід повної беззастережної економічної блокади вдасться поширити на Донбас, це стане першою удачею громадянського опору, найбільшим підсумком року, що минає.

У суто військовій сфері судити про реальні досягнення і провали важко. Важко доти, поки війська не здобудуть перемоги або не зазнають важкої поразки. Після лютневого «котла», воєнної катастрофи в районі Дебальцевого та переходу міста з великим залізничним вузлом під контроль агресора українське командування дорікнути ні в чому не можна. Але можна дорікнути політикам, які змушують армію і національну гвардію заради дотримання Мінських угод тримати оборону без можливості відповідати на збройні провокації ворога.

У таких умовах підтримувати боєздатність армії важко. Але можливо. Противник не просунувся за лінію розмежування, йому не вдалося спровокувати наших бійців на несвоєчасні бойові дії. І це головний підсумок антитерористичної операції, кампанії 2015 року.

Економічний

підсумок року

Робити підсумки 2015-го в економіці важче, ніж у політиці. У цифрах сам чорт ногу зламає, за окремими показниками — взагалі катастрофа, але в загальному плані є досягнення: фінансова система країни не розвалилася, національна валюта не впала, промислове виробництво не померло, аграрний сектор значно збільшив експорт. А головне, з 1 січня 2016 року в повному обсязі набуває чинності економічна частина Угоди про асоціацію ЄС — Україна, вводиться в дію положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Переоцінити цей факт неможливо. Хірургічна операція з розділення сіамських близнюків, російської та української економік під Новий рік закінчується успішно. Операцію робили довго, без наркозу, але український пацієнт, як розраховували в Москві, не помер від больового шоку. А ембарго на експорт українських товарів у Росію, тепер вже очевидно, не призведе до зупинки серця. На європейців не поді-яв шантаж, а потім і зрив переговорів російською делегацією в Брюсселі, загрози санкцій проти ЄС, спроби пов’язати економіку з політичними поступками.

З допомогою обману Кремлю вдалося загальмувати на чотирнадцять місяців процес створення ЗВТ Україна — ЄС. І тільки. Але із залежністю нашої країни від «старшого брата», хочеться вірити, покінчено назавжди. Ми ніколи не повернемося в імперію, як би імперія не називалася, ніколи не підкоримося диктату у складі союзів, де домінують інтереси Росії.

Економічна незалежність України далася дорожче, ніж політична. Довелося здійснити революцію і ви-тримати воєнну агресію. А потім з неймовірним зусиллям звільнитися від газової залежності. Країна, як наркоман, пережила період ломки і здобула перемогу над собою. Втрати держави в цілому і кожного з нас під час одужання виявилися непо-мірно великим. Реальні доходи населення впали, а рівень життя у зв’язку з підвищенням тарифів на енергопостачання різко знизився. І з переорієнтацією економіки на Захід становище відразу не покращиться. Дива не станеться.

У демократичних країнах Заходу економічних чудес взагалі не буває, а добробут досягається постійною працею. Газон стрижуть і стрижуть. Не чекають, що лужок подарують або він виросте сам. З економічною інтеграцією до Євросоюзу Україну чекає таке ж майбутнє. Нам дали в руки газонокосарку. Від нас залежить, по якій траві у підсумку гулятимуть наші діти.

Автор: Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.026