Курс долара в Україні коливається через фінансових посередників, а не через економічно-політичні фактори. Таку думку висловив кандидат економічних наук, доцент Євген Масленников під час обговорення економічної ситуації в країні і нестабільності валюти. Бесіда проходила за участі провідних викладачів кафедр економіки управління та світового господарства і міжнародних економічних відносин Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Сьогодні, за словами економіста, в Україні — «плаваючий» курс національної валюти. Іншими словами, за ринковим механізмом вартість долара визначається, виходячи з попиту і пропозиції. Чим більший попит на іноземну валюту, тим вищий курс. На величину валюти можуть впливати кілька показників. За економічною теорією їх чотири групи: економічна, правова, політична і психологічна.

За всіма цими показниками, зауважує Євген Масленников, в України ніяких загроз не спостерігається. Більше того, маємо позитивні економічні тенденції, перш за все — приріст валового внутрішнього продукту. Отже, причина в іншому, і вона, на думку Євгена Івановича, криється в фінансових посередниках валютного ринку. Саме їм вигідне коливання національної валюти, бо вони на цьому непогано заробляють. «Хто такі «фінансові посередники»? Це банки, НБУ — від імені держави плюс фінансові посередники на готівковому ринку», — пояснив кандидат економічних наук. Саме через гру фінансових посередників, вважає він, валюта постійно коливається, і державі це вигідно.

Свій внесок у нестабільність курсу роблять і самі фізичні особи та суб’єкти господарської діяльності, які в ажіотажі скуповують долари. «Для чого держава хоче, щоб курс був не фіксований, а «плаваючий»? З одного боку, всі вже звикли, що якщо на руках є вільна гривня — одразу треба бігти і купувати іноземну валюту. Бо, мовляв, курс постійно зростатиме. Держава ж хоче, аби фізичні та юридичні особи перестали зберігати свої кошти у валюті, а віддали перевагу гривні», — каже фахівець.

За прогнозами Євгена Масленникова, найближчим часом курс долара коливатиметься в межах 24—28 гривень (нагадаємо, у державному бюджеті на 2016-й закладено середній річний курс національної валюти 24 грн 10 коп. — Прим. Авт.).

Вплинути на ситуацію може транш Міжнародного валютного фонду. Але й тут не все так просто: кредит МВФ затримується, і на це є об’єктивні причини. «Чому затримується? МВФ вимагає введення в Україні законодавства, відповідного до європейської й американської практики: там чиновник чи депутат може купити нову автівку тільки після того, як задекларує свої прибутки, за рахунок яких він і збирається робити обновки», — пояснила Олена Рудинська, доцент кафедри економіки управління ОНУ ім. І.І. Мечникова. Наразі прийняття такого закону в Україні гальмується окремими урядовцями і депутатами, яким аж надто невигідно оприлюднювати, скільки грошей в їхніх кишенях.

Утім, якщо такий закон і приймуть, українців це мало врятує, впевнені спеціалісти. Рано чи пізно з боргової ями доведеться вибиратися. Питання — якою ціною. Не треба забувати, що МВФ дає гроші в борг: хто, коли і як їх віддаватиме? Ми й так у борговій ямі, а тепер заглибимося ще більше. Хотілося б, аби уряд України чесно зізнався в цьому своїм громадянам, наголошували учасники обговорення.

Чому в Україні не вистачає валюти? Та тому, що наділені владою спритники і наближені до них бізнесмени ховають гроші в офшорах, не сплачуючи податків, зберігають свої мільйони-мільярди в закордонних банках. Й українським законодавством цей відтік досі не перекрито. А заручниками ситуації, як завжди, є звичайні люди, підсумував розмову старший викладач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин ОНУ ім. І.І. Мечникова Михайло Борисов.