ІА «Контекст-Причорномор'я»
логін:
пароль:
Останнє відео
Прес-конференція «Нові терміни проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2020 році»
Инфографика
Курси валют. Долар США. Покупка:
 
Sinoptik - logo

Погода на найближчий час



Суперечки довкола буни
24.05.2016 / Газета: Одесские известия / № 40(4863) / Тираж: 18937

Останні роки проблема Крижанівки не сходить зі сторінок газет та інтернет-видань. Щороку море, забираючи у села кілька метрів суходолу, загрожувало поглинути цілу вулицю Приморську.

У 2011 році, після зміни місцевої влади, сільрада вирішила створювати берегозміцнювальні споруди. І вже наступного року побудували буну – аналог природного мису, який захищатиме крутий схил від моря. Також зробили контрбанкет – земельний насип біля схилу, для посилення його стійкості. Крім того, було передбачено й насипання піщаного пляжу. Проект був розроблений і затверджений сільрадою. Його вартість оцінювалася в 19,5 мільйона гривень. Було освоєно 10 млн. Залишилося профінансувати ще 9,5 млн грн для подальшого впорядкування. Проте до цього справа не дійшла: свої корективи внесла криза.

Тим часом навколо споруд виникли суперечки: хтось переконував, що буна не потрібна і завдає шкоди, а хтось почав вивчати, чи справді вона коштує витрачених міль­йонів. Суперечки привели до суду.

Але в усій цій справі найголовнішим чинником залишаються люди, які не перестали потерпати за свої будинки. Що принесла їм буна і як змінила їхнє життя? Щоб з’ясувати, йду спілкуватися з мешканцями.

– Ох, дитино, щоб нам цього не насипали, ми були би вже там, унизу, – висловлює свою думку Микола Комков.

Над 22-метровою прірвою повисло 45 будинків. Мешканці розповіли, що просто не могли спокійно спати, мовби в будинку на піску, який ось-ось хвиля потягне за собою в море. Але нині вони відчувають себе захищеними, і тепер їм більше підходить вислів «мій дім – моя фортеця».

– Раніше було дуже страшно. Ми такий шторм витримали! – лише завдяки укріпленню. Стільки сільських голів було, ніхто нічого не робив. Всі тільки крали, – говорить Петро Петрович Іванцов. – Я тут живу понад 50 років, багато бачив. От кажуть, що через буну водорості з’явилися. Вважаю, що то неправда, вони з’являлися тут і раніше час від часу. Менше каналізацію треба тути виводити. Водорості, як відомо, дуже люблять органіку, що міститься у стоках. А то шукають крайнього, буна їм винна. Я вважаю, її взагалі ще подовжити треба. Завдяки їй і пісок почало намивати.

– Зверху так не видно, а коли йдеш униз, то просто страшно підняти голову вгору, на якій волосинці ми висіли, – ділиться враженнями Людмила Петрівна Кожухар.

Радіють люди вже понад три роки, але при цьому хочеться більшого. То й говорять про необхідність благоустрою.

Витримали перевірку часом і пройшли іспит штормом, схил вдалося стабілізувати, зсуви припинилися, пісок накопичується природним шляхом. Як розповів заступник Крижанівського сільського голови Олексій Мельник, у планах подальший розвиток – упорядкування схилів, саджання дерев, облаштування освітлення. Кошторисна вартість робіт складає майже 22 мільйони гривень. Фінансування проводиться з місцевого бюджету. Сільська рада поновила документацію й навіть провела тендер.

Люди, яким загрожував обвал, задоволені, встигли оцінити споруди. Може, треба зважити на те, як би було без них, – і який результат дало спорудження буни? Але тривожні розмови чомусь не припиняються. І неможливо позбутися враження, що є інші зацікавлені сторони справи, крім мешканців, які перебувають під безпосередньою загрозою. Мотив? Як кажуть, на цьому клаптику землі перетнулися інтереси бізнесу та людей. Адже надто вигідна тут ділянка…

Автор: Наталия Самойленко

Пошук:
розширений

Одеський зоопарк
Одеський зоопарк розповів, скільки птахів вдалося врятувати після екокатастрофи
Одеський зоопарк підбиває підсумки великої рятувальної операції після екологічної катастрофи, спричиненої ворожим обстрілом наприкінці минулого року. Тоді через витік олії в море на одеському узбережжі постраждали сотні птахів, а до зоопарку доправили близько 300 забруднених пернатих. Завдяки зусиллям працівників зоопарку, ветеринарів, науковців і небайдужих одеситів частину птахів вдалося врятувати та повернути у природне середовище.

На Одещині для лелек створили ще 64 безпечні домівки
До Міжнародного дня птахів ДТЕК Одеські електромережі підбили підсумки екологічної ініціативи #Лелеченьки. У 2025 році енергетики встановили на Одещині 64 захисні платформи для гнізд білих лелек та допомогли орнітологам окільцювати 50 пташенят.

Останні моніторинги:
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса
00:00 19.03.2026 / Вечірня Одеса


© 2005—2026 Інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
Свідоцтво Держкомітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України №119 від 7.12.2004 р.
Використання будь-яких матеріалів сайту можливе лише з посиланням на інформаційне агентство «Контекст-Причорномор'я»
© 2005—2026 S&A design team / 0.011