Для забезпечення проведення моніторингу захворюваності на губчастоподібну енцефалопатію великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні необхідно передбачити 35 мільйонів гривень. Про це заявив голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа на прес-конференції щодо перспективи виробництва та експорту української яловичини, організованій Асоціацією виробників молока.

За його словами, донедавна Україна була орієнтована на експорт яловичини та продукції з яловичини до країн СНД, переважно до РФ, але останні події змусили працювати над диверсифікацією ринків збуту. Перед-умовою виходу вітчизняної яловичини на ринки Європейського Союзу є отримання статусу країни, вільної від губчастопо-дібної енцефалопатії (BSE). «Технічно це нескладне завдання — ми розуміємо, що і як треба зробити. Але з практичної точки зору це пов’язано з проведенням відповідного моніторингу, а для організації цього моніторингу потрібні кошти в обсязі 35 мільйонів гривень», — наголосив Володимир Лапа. Він додав, що відповідні пропозиції щодо включення цих видатків до програми розвитку АПК на період до 2020 року подані до Міністерства агарної політики та продовольства. «Сподіваємося, що вони будуть враховані в кінцевій редакції документа», — підкреслив голова служби та зазначив, що паралельно ведуться комунікації з бізнесом щодо можливості започаткувати такий моніторинг з інших джерел фінансування.

Як пояснив Володимир Лапа, статус BSE — це формалізація підтвердження того, що захворювання на губчастоподібну енцефалопатію ВРХ в Україні нема: «Насправді воно жодного разу в Україні й не фіксувалося, тому є країни, яким цього факту достатньо, і ми з ними достатньо інтенсивно працюємо». Наприклад, зараз ведеться активна робота з Китаєм. «Колеги з КНР надіслали нам опитувальник щодо системи державного контролю харчових продуктів в Україні. Він уже підготовлений і зараз здійснюється переклад на китайську мову. Ми сподіваємося, що цього року ми отримаємо місію КНР щодо оцінки системи держконтролю в частині яловичини, і це дасть нам можливість говорити про вихід на китайський ринок», — зазначив голова Держпродспоживслужби.

Дещо проблемною є ситуація з арабськими країнами, зокрема з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Це не пов’язано з невизнанням якості української продукції чи наших ветеринарних вимог, а з організацією процесу сертифікації продукції в ОАЕ відповідно до халялю («халяль» — «вільний», в ісламському праві — дозволені речі й дії. — Прим. «ЧН»). Наразі посольство України в ОАЕ, МЕРТ, Мінагрополітики та Держпродспожив-служба проводять відповідну роботу, щоб знайти шляхи проведення сертифікації альтернативними центрами, доки нові центри не пройшли сертифікацію, і це питання остаточно зняти.

Ведеться робота і щодо експорту яловичини в Єгипет. «Нині триває процес парафування форми ветеринарного сертифікату для експорту охолодженого та замороженого безкісткового м’яса яловичини з України до Єгипту. Сертифікат підписаного з нашого боку та відправленого на підпис компетентного органу ветеринарної медицини Єгипту. Сподіваємося, що після підписання ми отримаємо можливість експортувати цю продукцію в Єгипет», — сказав Володимир Лапа. На такому ж етапі робота з парафування форми ветеринарного сертифікату для експорту охолодженого/замороженого безкісткового м’яса яловичини з України до Йорданії. За словами голови Держпродспоживслужби, опрацьовується також можливість експорту яловичини до Ірану, Індонезії та Ізраїлю.