Світ прекрасний, коли його бачиш, а якщо ні — морок і безпорадність. Але є в нашому чудовому місті місце, де творять дива — повертають зір незрячим. Диво з див! Це місце, як ви, мабуть, уже здогадалися, — Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова.

Різке погіршення зору привело мене у відділення катаракти, яким завідує доктор медичних наук, професор С.К. Дмитрієв. Він вразив мене своїм служінням її величності медицині та його величності хворому. У нього нема курилок, буфетів, навіть кабінету нема. Точніше, кабінет є, але я його там ніколи не бачила. Оглядова та операційна — ось його постійний маршрут. У нього нема вихідних, відпусток, якихось привілеїв. Я на місці нашого уряду дала б оклади по 70—100 тисяч гривень на місяць не суддям, а таким лікарям, як Дмитрієв.

Колектив працює на автоматизмі: менше слів — більше справ. Всі на своїх місцях. Дуже сподобалася старша медсестра Є.А. Шкуропат — своїми порадами, підказками.

Сергій Костянтинович готує гідну зміну молодих лікарів, учених. Чи розуміють вони, що їм випав такий шанс у житті? Думаю, що так. Мій лікар А.А. Супрун був дуже уважним і турботливим.

Знаєте, я відчула якусь образу професора на дрібні офтальмологічні фірми, клініки. І має рацію. Він свій талант поставив на службу медицині, науці, людині. Вони — приватні клініки — на службу грошам. У професора Дмитрієва Бог — наука і хворий, медицина. Там Бог — гроші! А втім, не було б професора Дмитрієва — не було б усіх тих фірм разом узятих. Не приведи, Господи, якщо він покине Україну...

Будучи молодим лікарем, я була знайома з професором Н.О. Пучковською, і тепер мені дуже захотілося дізнатися, хто ж зараз керує цією медичною установою. Керує так злагоджено і так мудро.

Мені дуже сподобалася ниніш-ній директор інституту ім. В.П. Фі-латова Н.В. Пасєчникова. Вона розумна, мудра і дуже жіночна. Підлеглі дуже люблять її. Вона дуже приязно мене зустрі-ла, і я зрозуміла: тут мені допоможуть!

І ще: я дуже люблю квіти, бо вони прикрашають життя, роблять його яскравішим. Перед входом в інститут розбитий парк ландшафтного мистецтва. Троянди, альтанки — як добре там думається, відпочивається! Зимовий сад — диво!

Будьте щасливі, даруйте людям щастя бачити світ!

З любов’ю

Лілія РЕВУС.

м. Одеса.