25 листопада Організація Об’єднаних Націй та світова спільнота відзначили Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства. Під час брифінгу було оголошено про початок глобальної інформаційної кампанії Генерального секретаря ООН «16 днів активізму» проти гендерно обумовленого насилля.

У світі нема жодної країни, де не відбувалося б насилля над жін-ками, Україна — не виняток. За офіційною статистикою, кожна третя жінка та дівчина в нашій країні зазнавала насилля, близько 90% випадків гендерно обумовленого насилля у нас спрямо-ване саме проти жінок, і лише 30% таких правопорушень реєструються офіційно, а тому про цю проблему необхідно говорити й шукати варіанти її вирішення.

«Для досягнення успіху нам потрібно об’єднати всіх ключових гравців — уряд, парламент, громадянське суспільство і приватний сектор та мати необхідні правові норми», — зазначив Ніл Вокер, координатор системи ООН в Україні. Він також наголосив, що надактуальною ця проблема є нині на Сході України. Наразі за підтримки Фонду народонаселення ООН там працюють мобільні бригади, що надають психоло-гічну допомогу тим, хто постраждав від домашнього насилля, але цього недостатньо, тож ООН підтримує й інші ініціативи протидії гендерному насильству.

Ніл Вокер нагадав, що один з пунктів глобальної програми «Цілі сталого розвитку» спрямований саме на забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей жінок та дівчаток, ліквідацію всіх форм дискримінації щодо них.

«За інформацією правоохоронців, щороку реєструється понад 130 тисяч заяв щодо скоєння гендерного насильства, однак це лише 10% від реальної кількості таких випадків. В Україні відсутня культура просити про допомогу в таких ситуаціях», — підкреслила Ольга Калашник, віце-президент міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда — Україна». На її переконання, домашнє насилля — це не приватна справа, тому протидіяти цій проблемі повинна держава.

Учасники брифінгу також обговорили ситуацію навколо ратифікації урядом України Стамбульської конвенції, що мала відбутися 17 листопада. Як наголосила начальник відділу гендерної політики Міністерства соціальної політики Наталія Богданова: «Те, що конвенцію того дня не було прийнято, вказує, що попереду ще багато роботи. Без подолання дискримінації й нерівності неможливо домогтися ні стійкого миру, ні стабільного розвитку».