Час від часу таке питання постає в багатьох районах. І Березівський не став винятком. Адже нині, як ніколи, потрібно раціонально використовувати ресурси бюджету.

Аби дізнатися, чим сьогодні живуть і як працюють бібліотеки в райцентрі та селах, депутати районної ради сформували комісію, до чого працівники бібліотечної системи поставилися, звісно, з насторогою. Члени комісії на чолі з заступницею голови райради Валентиною Димовою відвідали одну за другою всі бібліотеки.

– Ми не маємо на меті закрити культурні заклади, але треба вжити заходів щодо ефективності їхньої роботи та ощадливої витрати бюджетних коштів, – зауважує Валентина Димова.

Вже перший виїзд красномовно засвідчив, що коли в людини є бажання працювати, то й результат її роботи видно. А коли бібліотека не працює і не потрібна селу, то приховати цей факт неможливо. Так, перед очима постала сумна картина: пліснява й пилюка вкрили невеликий книжковий фонд Софіївської бібліотеки. На полицях красується збірка томів Леніна. На перший погляд, книги злиплися і всім до них байдуже.

Чи справді читачі відвідують це темне непривабливе приміщення? З таким запитанням звернулися до читачів, зазначених у формулярах. На жаль, записи в документі виявилися далекими від істини.

Справді, сьогодні комп’ютер, телебачення, мобільні телефони потіснили друковане слово. Є чимало проблем і в бібліотеках, але попри це ще працюють люди, що живуть своєю справою. За плечима Галини Бойко тридцятирічний трудовий стаж у сільській бібліотеці Михайло-Олександрівки. односельці називають її ходячою енциклопедією. Галина Василівна переконана, що її робота не обмежується видачею книжки та записом у формулярі. Бібліотека – це інформаційно-культурний центр. Треба зацікавити читача, прищепити людині любов до читання.

А втім багато чого залежить і від при­міщення.

– Раніше наша бібліотека ташувалася на краю села, в ній було мокро та холодно. Я сиділа там, як рак-відлюдник, – розповідає Галина Василівна. – Але коли нас розмістили в центрі, в теплому й затишному приміщенні, все змінилося. Приходить багато дітей. Проводимо цікаві заходи, у нас діє клуб за інтересами.

На жаль, останнім часом, захопившись комп’ютерами, дорослі звертаються до бібліотек менше, ніж колись. І все ж селяни читають. До улюблених жанрів, разом із детективами та любовними романами, можна віднести також фантастику, історичні романи і класику. Добре вже те, що книжковий фонд щороку поповнюється, хоча не завжди так, як хотілося б. Але держава все ж не забуває про нас.

Значна увага приділяється газетним підшивкам, бо вони, як виявилося, відіграють значну роль у житті громади. Наприклад, одного разу Галина Бойко порекомендувала односільчанці замітку про газифікацію будинку. І та з’ясувала, що за законом у її випадку передбачено компенсацію, тож жінка отримала від держави 10 тисяч гривень.

Добре, коли все добре, але чимало бібліотекарів працюють у жахливих умовах: подекуди немає світла та опалення, все сиплеться і валиться. Мокрота й холод завдають шкоди і книжкам, і здоров’ю. Проте працівники книжкових фондів намагаються власними силами навести лад, підбілити, підфарбувати, впорядкувати свої закуточки. Вони розуміють, що потрібні громаді. Адже нація, що припиняє свій інтелектуальний розвиток, – приречена занепасти.

Результати роботи комісії було розглянуто на сесії райради.

– Депутати дійшли висновку, що в такому вигляді, в якому зараз перебувають бібліотеки, вони існувати не можуть. Заклади мусять іти в ногу з часом: інтернет, електронна картотека... Ми не виступаємо в ролі карального органу, а намагаємося допомогти, – зазначила В. Димова і додала, що місцева влада докладає зусиль, аби створити вільний освітній простір для громадян. Для цього з районного бюджету виділено 120 тисяч гривень на капітальний ремонт читальної зали в центральній бібліотеці. Крім того, заохочена небайдужістю районної влади, зголосилася ще на 120 тисяч встановити сучасного обладнання та меблів одна з громадських організацій.

Ініціативу стали переймати і в деяких селах. Наприклад, у Заводівській сільраді також вирішили йти шляхом осучаснення бібліотеки. Почали з того, що замінили вікна, наступним етапом буде придбання сучасної техніки.

Втім, оскільки райрада вирішила передати фінансування закладів культури сільським бюджетам, тепер громади самі будуть вирішувати, потрібна їм читальня чи ні.

Взагалі ж тривожить те, що меншає людей, які читають. Бо народ, який не прагне розвитку, творчості, самовдосконалення, перетворюється на юрбу, що ладна тільки споживати і не здатна осмислювати дійсність.