Наймолодшому з них, Назару Войтовичу, виповнилося 17 років, а найстарший – Іван Наконечний пішов від нас у віці 83 роки. Небесна Сотня – це люди, які назавжди змінили історію України. Саме з їхнього подвигу почався останній етап визвольної боротьби українців проти неоколоніального кремлівського режиму. Наші громадяни зробили величезний крок у свідомості за дуже короткий термін – буквально за три місяці Майдану, а дехто навіть за три криваві лютневі дні. Ціною самопожертви Небесних Воїнів українська ідентичність з ефемерної категорії кабінетних творів та кухонних розмов перетворилася на певну, цілком конкретну річ – дієву настільки, що зупинила переможний, здавалося, рух агресора по донбаських степах. Як крихта солі, вкинута в давно насичений розчин, моментально перетворює покірливу рідину на грубий кристал, краплі їхньої крові загартували ареїв меч українського опору у «гібридній» війні.

Вороги використовують проти нас могутні, майже невичерпні ресурси своєї пропагандистської машини. Якщо Мінські домовленості та гідна відсіч атакам бойовиків стримують агресора від спроб приборкати Україну збройним шляхом, то інформаційна війна палає невпинно. Ворог намагається розділити Україну зсередини, посіяти розбрат і недовіру в суспільстві. Задіяно всі інструменти бойової пропаганди, від грубої брехні до витончених маніпуляцій. Подекуди ця тактика досягає успіху, але стратегічно вона завжди програє. Бо наріжним каменем нашої оборони, об який розбивається кремлівська пропаганда, є подвиг Небесних Воїнів.

Вони стали першими жертвами Революції Гідності. На жаль, лише першими. Але я впевнений, що кожен із воїнів Небесної Сотні віддав би ще одне життя лише заради того, щоб стати й останньою жертвою.