Цьогоріч минає 165 років від дня народження видатного художника, педагога, громадського діяча К.К. Костанді — культової фігури для мистецької Одеси. Цій даті присвячена чергова виставка членів обласної організації Національної спілки художників України, яка відкрилася в Одеській філії Грецького фонду культури і яка є частиною відкритого проекту «Маловідомий Костанді — його учні й послідовники».

Серія художніх та фотовиставок, які ініціював фонд у 2016 році, — вияв поваги і шани Киріаку Костанді, прагнення глибше збагнути його значення для Одеси і ширше — для європейської культури (див. «ЧН» за 3 грудня 2016-го).

Присутніх привітали господарі — голова філії Грецького фонду Софроніс Парадисопулос, співорганізатори виставки: голова облорганізації НСХУ Анатолій Гор-бенко, керівник живописної секції спілки Микола Овсійко, а також доктор мистецтвознавства Ольга Тарасенко, директор Архітектурно-художнього інституту ОДАБА Віктор Уреньов, мистецтвознавець Анна Носенко, художник Борис Бєлов.

Цікаві факти про Киріака Костанді та його родину повідав присутнім Юрій Валюк, який був близько знайомий з доньками славетного митця. Він є автором психологічно виразного графічного портрета Любові Кирі-аківни, створеного у 1984 році і представленого на цій виставці.

Одеський південь, його клімат, з одного боку, традиції, перш за все, французького ім-пресіонізму і російського пленеризму — з іншого, породили та-ке художнє явище, як живописець Костанді, південноросій-ську школу з її насиченим колоритом та емоційністю. Принагідно відзначимо, що за межами Одеси ді-яли східні тенденції: розвиток споглядаль-ного пленеризму характерний для творчості І. Похитонова, С. Васильківського, П. Левчен-ка. Вони брали активну участь у виставках Одеського товариства південноросійських художників. Потрібно пам’ятати, що раніше у цьому напрямку зробив помітний крок Т.Г. Шевченко (картина «На пасіці», 1843).

У межах Одеси Костанді задавав тон у формуванні згаданої школи, був її очільником. Його вплив відчувається до сьогодні. Поряд працювали не менш яскраві її представники — М. Кузнецов, Г. Ладиженський, Г. Го-ловков, П. Нілус, О. Стіліануді, П. Ганський та інші. (До слова, виставка творів Ганського у ці дні проходить в Одеському художньому музеї).

Впродовж століть південноросійська пленерна школа зазнала еволюції. Сьогодні ми умовно визначаємо її як «одеську», «південну» або «пів-денноукраїнську», але витоки її, значною мірою, у московській — Полєнов, Левітан, Сєров, Коровін, Головін, Грабар...

Окремі твори виставки у Грецькому фонді культури формують ретроспективний ряд екс-позиції: М. Шелюто, Г. Павлюк, А. Гавдзинський, В.Литвиненко. Роботи надані родинами цих художніх династій.

Виставка значно масштабніша, ніж попередні з цього проекту: у двох залах представлена майже сотня творів 70 авторів. Відбір був жорсткий. Приємно відзначити, що поряд з іменитими митцями експози-ційний ряд включає роботи недавніх випускників вишів та училищ. Така демократичність, пік-лування про молодь вигідно ви-різняє одеську спілку від інших творчих відділень НСХУ. Завдяки такій політиці спілка збе-рігає свою життєздатність, зростає чисельно.

Окремий ряд картин, представлених на виставці, — твори нефігуративного мистецтва, зокрема членів об’єднання «Мамай» та митців, переважно викладачів Одеського художнього училища, які свого часу представляли проект «Лабораторія живопису».

Під час відкриття виставки відбулася презентація альбому з інтригуючою назвою «Союз нерушимий», виданого Музеєм сучасного мистецтва Одеси і присвяченого обласній організації НСХУ — організації, яка зберігає традиції школи, закладеної Киріаком Костанді.