До редакції «ОВ» надійшов лист, пов’язаний із публікацією 21 січня, де йшлося про конфлікт у Затишанському НВК. У ньому батько учня школи Олександр Гуркуш покладає вину за конфлікт на вчительку Наталію Николайчук, авторку публікації 21 січня.

Звертаючись до неї, він, зокрема, пише: «23 листопада 2016 р. ваш учень Влад Москаленко попередив вас за добу до конфлікту, а ви навмисно не завадили цій ситуації, не попередивши класного керівника Єремчука М.А. та в.о. директора Єремчук Т.А., а з нетерпінням чекали конфлікту. І ось 24 листопада 2016 р. виникла конфліктна ситуація, де мій син Гуркуш Олександр, будучи черговим по школі, під час конфлікту не бив ногами і не плював на Влада Москаленка, як ви пишете, він розбороняв цю бійку. Це підтверджує і вчитель Зварич Я.В., який вчасно з’явився і допоміг черговим. У кабінеті в.о. директора Єремчук Т.А. у присутності учнів, учителів і батьків ви накинулися на учня О. Гуркуша, звинувачували його в бійці, до якої він не причетний, з підвищеним тоном голосу і з погрозами. Почувши погрози в бік свого учня, класний керівник Єремчук М.А. втрутився в розмову, а зовсім не ображав вас і не принижував, не застосовував фізичну силу. Ви написали, що в.о. директора школи Єремчук Т.А. не хотіла викликати батьків, однак вона була за те, щоб були присутні батьки з обох сторін, про що мене і мою дружину повідомила. Увечері син розповів мені про конфлікт у школі, про те, що була мама Влада Москаленка, її викликала в.о. директора Єремчук Т.А., що хлопці, причетні до конфлікту, попросили пробачення один в одного і мирно без образ розійшлися. Потім хлопці одностайно розповідали: «Ми дружніші стали після конфлікту, ніж раніше».

Не коли ви поверталися додому, як пишете ви, а о 9-й годині ранку 25 листопада я підійшов до вас додому, щоб з’ясувати причину вашої поведінки. Ви почали зі мною розмовляти в підвищеному тоні, звертаючись до мене на «ти», аж так, що мені довелося зробити вам зауваження. Ми з вами говорили про конфлікт у школі. Ви все заперечували, а я сказав, що напишу на вас скаргу до Захарівської або Одеської прокуратури – аж ніяк не «дяді», як ви пишете. Після цього ви самі запропонували мені зустрітися 28 листопада о 8.15 ранку у школі. Я прийшов на 8.10 і марно чекав на вас до 9.00. На телефон ви не відповідали. Згодом, навіть ідучи по Затишші, ви уникали зустрічі зі мною.

Навіщо мені ходити до родини Москаленків, як пишете ви, коли мій син не винен? І це підтвердила мама Москаленка, написавши пояснювальну заяву-скаргу до в.о. директора школи, де сказано, що саме ви не вжили щодо конфлікту відповідних заходів. А ви, дізнавшись про заяву-скаргу, ображали матір Москаленка за те, що вона написала правду».

Побутові конфлікти – це частина нашого життя, на жаль. І хоча висвітлювати реальні суперечки зі всіх сторін є одним із завдань преси, використання шпальти обласного видання для побутової пікіровки навряд чи продуктивно. Редакція сподівається, що всі сторони конфлікту спроможні знайти порозуміння самі, не виносячи суперечки на розсуд тримільйонної громади Одещини.