На старті весняно-польових робіт на базі Селекційно-генетичного інституту відбулася обласна нарада.

Загалом по Одещині, прозвучало на зібранні, в поля вийдуть майже 10 тисяч тракторів і 14 тисяч одиниць посівної та ґрунтообробної техніки. «Щоб посіяти ярі і доглянути озимі культури, агровиробникам необхідно підготувати 30 тисяч тонн насіння зернових і зернобобових культур, 4 тисячі тонн насін-ня кукурудзи, 3 тисячі тонн насін-ня соняшнику, закупити 135 тисяч тонн мінеральних добрив», — окреслила нинішні турботи агра-ріїв Марина Зінченко, в.о. першого заступника голови Одеської облдержадміністрації.

На жаль, прогнози на майбутній урожай не дуже оптимістичні. Адже восени довготривала посуха не дала можливості своєчасно і якісно підготувати ґрунт та посіяти озимину в оптимальні терміни. «Восени склалися надзвичайно несприятливі погодні умови для хліборобів. Втім, у 2015-у осінньо-польові роботи також проводилися за складних умов, але завдяки тому, що агровиробники дослухалися до рекомендацій наших науковців, то в підсумку досягли досить хороших результатів», — зауважив Іван Петрів, в. о. директора департаменту екології та природних ресурсів ОДА.

Нині на значних площах потрібно практично рятувати посіви озимих культур, передусім — ячменю. «Найоптимальніший час для сівби озимого ячменю — перша декада жовтня. І ми, як завжди, 3 жовтня почали його сіяти. Але буквально через два дні задощило, різко похолодало. Посівна розтягнулася на цілий місяць, та й за той час змогли засіяти лише половину дослідних ділянок. По області сіяли ще й у листопаді, але все одно сповна впоратися із за-планованим не змогли», — розповів Ярослав Гудзало, президент Національної академії аграрних наук, додавши, що рослини увійшли в зиму в поганому стані, а відтак зараз вкрай потребують комплексного підживлення. А ще академік порадив хліборобам здійснити агрозаходи, спрямовані на втримування вологи у ґрунті. Деякі поля, зауважив він, усе ж доведеться пересівати. Але для цього слід провести додаткові перевірки і в кожному випадку приймати рішення індивідуально. Для наочності він продемонстрував зразки сходів пшениці та ячменю з полів Одещини. «Те, що ми сіяли на початку жовтня, ніяких побоювань не викликає — по 3-4 листочки вже є. А за те, що сіяли в кінці жовтня, ще треба поборотися: на монолітних зразках це добре видно — по 1—2 листочки і погано розвинене коріння. Якщо ці посіви не врятувати, вони загинуть», — наголосив Ярослав Гудзало.

Найближчим часом, прозвучало на нараді, аграріям Одещини потрібно обробити 901 тисячу гектарів землі.

Зважаючи на ситуацію, яка склалася з озимим ячменем, планується засіяти рекордно великі площі ярими сортами. Ярослав Гудзало радить всім хліборобам починати сіяти, «не заглядаючи у календарні плани», а з настанням сприятливої погоди. Тоді можна сподіватися на добрий врожай. «Заготовляйте насіння, здавайте його на перевірку в лабораторії — і до роботи!» — закликав фахівець. До речі, лабораторій, де можна перевірити якість насіння, на Одещині працює сім: в Ізмаїлі, Арцизі, Біляївці, Роздільній, Любашівці, Балті й Одесі.