Наша глибинка сьогодні переживає не найкращі часи. Молодші віком люди здебільшого полишають свої сільські домівки спочатку в пошуках пристойних заробітків, а згодом – і кращого життя. У віддалених районах, де від автошляхів лишилися самі назви, можна знайти багато осиротілих будинків. Але лишається старше покоління, яке міцно вросло корінням у рідну землю. І своєю тяжкою працею на ній ці люди заслужили гідних умов життя.

Тому приємно було побачити новеньку амбулаторію сімейної медицини в Маразліївці. Невеличке затишне приміщення вирізняється серед традиційних бесарабських хат сучасним виглядом та вишукано доглянутою присадибною ділянкою. А найголовніше – що тут подають медичну допомогу жителям вісьмох сіл, які ввійшли до складу об’єднаної територіальної громади.

– Зараз ми обслуговуємо близько шести тисяч земляків, – говорить медпрацівниця Олена Калініна. – Раніше у нас було стаціонарне відділення на десять ліжок, але тепер на планове лікування пацієнти їдуть до районної лікарні. Сьогодні подаємо нагальну допомогу, для чого маємо всі потрібні препарати. Кошти виділяє громада.

Як розповіла далі Олена Григорівна, працювати після об’єднання стало дещо простіше. Наприклад, питання про забезпечення ліками можна вирішити на місці, а не чекати фінансування «згори». Однак багато які проблеми лишаються нерозв’язаними. До амбулаторії деяким жителям Маразліївської ОТГ доводиться їздити за вісімнадцять кілометрів. І з огляду на стан доріг особливого бажання зайвий раз добиратися сюди немає. Виручають фельдшерсько-акушерські пункти в кожному селі громади. Там працюють патронажні медсестри, фельдшери й акушери.

Роботи у сільських медиків вистачає. Влітку мають клопіт із гіпертонічними кризами у стареньких і травмами у дітей, що бавляться на канікулах. У зимову пору люди звертаються переважно із застудами. В пікові періоди кількість візитерів сягає двадцятьох – це в першій половині дня. А оскільки в самій Маразліївці чимало немічних людей, що не можуть дійти самостійно і потребують лікарської допомоги, по обіді медики ходять по дворах, часто не зважаючи на норми робочого дня.

Тут дається взнаки ще й гостра нестача підготовлених кадрів. Хоча громада готова, зокрема, забезпечити кожного нового фахівця безкоштовним службовим житлом, розташованим у будівлях колишньої військової частини. Сьогодні амбулаторії бракує фельдшерів та медсестер. А головне – немає найважливішої постаті – сімейного лікаря. Та все ж поступово кадрова проблема вирішується. Нещодавно з’явився новий стоматолог – місцевий житель, який по навчанні повернувся додому.