В селі Обжилому в останню путь проводжали 25-річного сержанта Леоніда Галайчука.

«Не зміг! Ще не закінчив! Ще дуже багато справ! Ворог ще ґвалтує Україну! Та й у батьківській хаті некомфортно – нема броніка, каски. І все з початку: полігон, спека, палатка, зброя. Важко, дуже важко! Але тут мені добре, тут мені спокійно», – не раз говорив побратимам «Угрюмий».

– Познайомились ми з Льончиком у ході бойового злагодження 501-го окремого батальйону морської піхоти. Я одразу побачив дуже жорсткий характер цього хлопця. «Він вже бачив війну», – подумав я. – Навесні 2014 року Леонід не вагаючись пішов до військкомату, звідки його відправили до прикордонної частини в Одеській області. Потім АТО, – розповідає його командир роти молодший лейтенант Артур Тюфанов.

Вони побраталися у червні 2015 року, в секторі «М», на найважчому відрізку лінії зіткнення: Широкине – Лебединське – Водяне.

– Він завжди усміхався. Не па­м’ятаю його без тієї посмішки…

Поважав людей старшого віку, завжди був душею будь-якої компанії. А ще дуже гарно грав на гітарі, – зі сльозами на очах згадує кохана Юля.

– Льоня завжди хотів служити в армії. Строкову службу він проходив у зенітних ракетних військах у 2010-2011 роках. А я чекала… Хоча тоді ми й не зустрічалися. Просто були знайомі з дитинства. Тільки в серпні 2016 року, коли він приїжджав у відпустку, ми зрозуміли, що дитяча дружба переросла у справжнє й міцне кохання.

На своїй сторінці у соцмережі Леонід Галайчук написав рік тому: «Ми позбавляємося дозвілля, щоб мати дозвілля, і воюємо, аби жити у мирі».

18 березня 2017 року в ході важкого бою біля селища Саханка (Волно­васький район Донецької області), виконуючи бойове завдання, внаслідок розриву міни Леонід зазнав несумісних із життям осколкових поранень голови.

– Чому Леонід, чому саме він? Тому що він найкращий! День за днем ми втрачаємо друзів, ми зазнаємо поранень, але стоїмо. «Вірний завжди» – гасло морської піхоти. Саме таким був Леонід Галайчук, наш «Угрюмий», – каже Артур Тюфанов.

Двадцятип’ятирічний сержант Леонід Галайчук представлений до державної нагороди – ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).