Щороку в Україні виходять нові книжки. Однак жителі Одеської області, на жаль, про вітчизняних авторів ХХІ століття знають ще мало. Та й книгарні, де продаються твори сучасних українських письменників, у нас можна перелічити на пальцях однієї руки.

Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині», що буде проведена з 9 по 11 червня на базі Одеської наукової бібліотеки, покликана заповнити цей культурний вакуум. У ці дні до Одеси приїдуть презентувати новинки представники понад сімдесяти провідних українських видавництв. Цього року організатори виставки вирішили зосередити увагу на дитячій вітчизняній літературі: про неї останнім часом чути вкрай мало.

– У нас зараз набуває популярності дитяча література, де головними героями виступають діти з особливими потребами, – говорить член Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Дар Лівшиц. – Це надважлива проблема, яку наші письменники почали порушувати недавно. Адже ставлення до таких дітей сьогодні досить неоднозначне. Згідно з опитуванням серед школярів, 54% з них або поставилися б до однокласника з особливими потребами негативно, або не змогли визначитися з відповіддю. Тому сам факт, що така література з’являється, є добрим знаком для нашого суспільства.

– Я працюю викладачем в Одеській морській академії і часто бачу, що мої курсанти надають перевагу звичайним книжкам, хоча мають смартфони і планшети, – розповідає заступник голови оргкомітету ХVIII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» Віктор Денісов. – Багатьох запитував, чому так. І всі одностайно відповідали, що після вимикання гаджету інформація мовби стирається з пам’яті. А прочитане у книжці, навпаки, залишається надовго.

І це стосується не лише наукової літератури. Чи то мода на «начитаність» повернулася, чи то люди скучили за запахом книжкових сторінок… Останні п’ять років я почала помічати більше оголошень, де одесити пропонують один одному обмінюватися прочитаними книжками. На вулицях міста з’явилися шафки, де кожен охочий може взяти собі книжку до вподоби, залишивши якусь свою. Більше людей у міському транспорті стали заглиблюватися у друковані видання, а не в смартфони. Можливо, це лише спосіб убити час і не привертати увагу кишенькових злодіїв. А може, на традиційну книжку й досі є попит у суспільстві.