Волонтери Одеського військового госпіталю щоразу зустрічають борти з пораненими військовиками та з допомогою небайдужих людей всіляко сприяють їх одужанню. Зокрема, забезпечують ліками та всім життєво необхідним, а головне – надають моральну підтримку.

Ось і цього разу до Одеси прибув борт із Дніпра з чотирнадцятьма бійцями. П’ятеро з них відразу потрапили в реанімацію. Деякі бійці були поранені поблизу Широкиного та Авдіївки.

Як розповів волонтер Андрій Танцюра, більшість бійців мають серйозні кульові рани, пошкоджені руки та ноги. Щодня доводиться вирішувати питання щодо закупівлі ліків для всіх відділень госпіталю.

– Вкупі з патріотами придбали та передали до відділення реанімації одноразові пелюшки та упаковки води, до відділення офтальмології – препарати «Окутіарз», «Брімонал», «Ланотан» та інші. Для відділень реанімації та щелепно-лицьової хірургії закуплено всі необхідні витратні медичні матеріали, такі як катетери, одноразові скальпелі, канюлі, пластирі на суму понад 30 тисяч гривень. Крім цього, для лікарів торакального відділення передали апарат для відокремлення слизу з горла поранених, який надійшов із Фінляндії від української волонтерської групи, – розповідає Андрій.

Ігор – один із тих, хто досі в тяжкому стані. Сам він із Харкова, пішов на війну за власним бажанням. За плечима великий досвід і героїчний шлях. Спочатку добровольчий батальйон «Правий сектор», потім морська піхота. У районі Павлополя під час виконання бойового завдання за спиною раптово розірвалася міна.

– Мене відкинуло. Коли опритомнів, побачив усюди кров, ліву руку взагалі не відчував. Тоді зрозумів, що поранило, але, дякувати Богу, живий! – згадує Ігор.

Це були численні вогнепально-уламкові проникаючі поранення. Одеські лікарі виконали повторну хірургічну обробку ран. Завдяки злагодженій роботі медиків і волонтерів стан здоров’я бійця значно покращився – ще залишається тяжким, але стабільний. Попри біду, Ігор тримається жваво, дякує всім за підтримку. Особливо за нещодавно організовану волонтерами жадану прогулянку у візку на свіжому повітрі.

Хоча нині постачання госпіталю набагато краще, ніж 2014 року, допомога волонтерів залишається дуже важливою. Бо без них та пожертвувань небайдужих людей якісними препаратами забезпечити бійців не виходить. Буває, що критичний відлік щодо життя чи смерті йде на години, навіть хвилини, і вчасне вживання ефективних ліків вирішує долю людини.

Біля приймального відділення, праворуч, – волонтерська кімната. Тут завжди відчинені двері. Бійці йдуть по чай, воду, печиво, фрукти, навіть капці та білизну. Тут є все, що треба.

За словами волонтерки Тетяни Бушняги, керівниці благодійного фонду «Від шпиталю до фронту», допомога пораненим хлопцям – це поклик її серця.

– Три роки точиться війна. А це біль, сльози, розпач, втрати... Тому хочеться все зробити для підтримки наших військових, докласти максимум зусиль для одужання хворих, – говорить Тетяна, яка разом з іншими активістами, без вихідних та свят, тримає руку на пульсі Військово-медичного клінічного цент­ру Південного регіону.

Бійцям необхідні дорогі ліки й багато чого іншого. Наприклад, дексалгін в ампулах, великі вологі серветки, футболки, шорти, кросівки, паперові рушники та молочні продукти...

Тетяна Бушняга зазначила, що допомогу для поранених атовців можна надсилати на рахунок благодійного фонду.

Реквізити фонду:

ЄДРПОУ/ДРФО 40345750

МФО 328704

р/р 2600 7054 3317 60

Або на карту ПриватБанку:

4731 2191 0001 8211

Бушняга Т.С.

Звіти по витратах можна побачити у «Фейсбуці» на сторінках групи БФ «Від шпиталю до фронту».