Одесити і гості міста в очікуванні традиційного, вже п’ятого, Міжнародного бієнале сучасного мистецтва, який, за задумом організаторів, повинен наблизити нас до розуміння складних соціальних і культурних явищ, викликів у часі й просторі, де ми нині перебуваємо. «Зона турбулентності» — під такою неспокійною назвою пройде нинішній бієнале. Це розлогий проект, який із 26 серпня по 30 вересня втілюватиметься на дев’яти локаціях.

Напередодні організатори і ключові учасники арт-проекту провели прес-конференцію, зокрема й у скайп-режимі. У ній взяли участь: комісар бієнале, він же директор Музею сучасного мистецтва Одеси (МСМО) Семен Кантор, головний куратор Михайло Рашковецький, його асистент Микола Карабинович, куратор не так давно створеної галереї Invoque#Art Катя Тейлор, ініціатори спецпроекту «Одіс-сея: Донбас — Київ, Донбас — Одеса» Дарина Цимбалюк та Юлія Філіп’єва, директор Харківської муніципальної галереї Тетяна Тумасян.

Які несподіванки готує бієнале? Є чимало інтригуючих проектів. Але спершу про його концепцію, яку озвучив головний куратор: «Повинен констатувати, що ситуації турбулентності — суть періодичних фаз людської культури… Але якщо раніше «турбулентність» у культурі визначалася як явище «кризове» чи «перехідне», зі своїми просторово-часовими кордонами, то нині це стан перманентності, що прагне до безкінечності». За мету організатори ставлять створення простору для налагодження всеукраїнського і міжнародного плідного культурного діалогу, конструктивної платформи для художнього висловлювання сучасних авторів.

У плані соціальному акцентується на тому, що проблема переселення, міграції — це проблема глобальна. Але є різновиди міграції: одні спричинені пошуками кращого життя, інші — втечею від жахливої реальності, загроз життю чи морального неприйняття дійсності. У цьому сенсі для нас актуальні проекти-перформанси «Одіссея: Донбас — Київ, Донбас — Одеса», а також проект досить епатажної художниці Марії Куликовської «Пліт Крим. Карти долі». Вони акцентують увагу на проблемі внутрішнього переміщення осіб з анексованого Криму та охопленого війною Донбасу.

«Проект художниці Марії Куликовської дуже поетичний, м’який у своєму висловлюванні, — зазначила Катя Тейлор. — Вона — уродженка Криму, але після анексії півострова вимушено покинула малу батьківщину. Марія прибула до Києва, де на Дніпрі жила на надувному плоту. Не мала ні грошей, ні підтримки, і вижила завдяки допомозі співчуваючих, які надавали їй найнеобхідніше. Згодом вона спустилася вниз по Дніпру, поки не досягла західних кордонів. Раніше цей проект уже був представлений у Києві. Нам цікаво поговорити про нього в контексті бієнале. На виставці будуть представлені різні документи та речі Маші, які розповідають про цю екстремальну подорож».

Зазначимо, раніше, під час бієнале сучасного мистецтва Manifesta у Петербурзі, Марія провела несанкціоновану акцію на сходинках Ермітажу, загорнувшись в український прапор як нагадування про загиблих військових на Донбасі.

Серед інших проектів, які озвучила куратор галереї, — ток-шоу польського маляра Вальдемара Татарчука. Підвищений інтерес викликають і проект Моніки Шевчик з Інституту Адама Міцкевича, відеопроект Артура Змійовського про ситуацію в Польщі. Загалом, відео-проекти цьогоріч переважатимуть у програмі бієнале.

«Ми не займаємося політикою, — наголосив Семен Кантор. — Ми розповідаємо про мистецтво різних країн, які з допомогою різних художніх засобів рефлектують на нашу реальність: відображають її чи втікають від неї, тим самим також відображаючи реальність». Всього ж у цього-річному бієнале задіяні більше 100 митців із 32 країн світу. (На участь у бієнале надійшло близько 500 заявок).

«Особливістю бієнале-2017, — продовжив Михайло Рашковецький, — є свобода самовираження, де кожен проект втілюють окремі куратори. Основна мета проекту — людина як цінність».

Як зазначалося на прес-конференції, автори проекту поставили собі за ціль наповнити його глибокою гуманістичною складовою. Про особливості нинішнього бієнале можна буде відверто поговорити 28 серпня в МСМО.

Бієнале проводиться за підтримки МФ «Відродження» у рамках програми «Культурна дипломатія задля діалогу».