У радянські часи місцевий аеродром мав великий попит. Він був розташований на північно-східній околиці Захарівки й активно використовувався Сільгоспхімією. Летовище мало злітно-посадкову та розворотну смуги, складські приміщення для зберігання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Відтак аеродром працював переважно для потреб сільського господарства. Ще й досі дехто згадує, як тут накопичувалися різні підживлювачі для польових культур, препарати для захисту сільгоспугідь, для боротьби зі шкідниками тощо.

В окремих випадках злітно-посадкова смуга могла використовуватися для прийому медичної авіації. Маючи 500-метрову довжину, покриту асфальтом, вона цілком задовольняла вимоги до приземлення і здіймання у повітря вертольотів.

На початку 90-х років вся ця «діяльність» поступово затухла. З тих пір аеродром не використовується за своїм прямим призначенням і сьогодні нагадує пустир. З часом асфальтне покриття зруйнувалося – цьому «сприяли» погодні умови та відсутність належного обслуговування. Але, як зауважив завідувач сектору з питань надзвичайних ситуацій Захарівської райдержадміністрації Ігор Григор’єв, ця місцевість нині не розорана і не захоплена виробниками сільгосппродукції. Просто стоїть пусткою.

Якщо виникає необхідність (а такі випадки трапляються) – медична авіація сідає поблизу центральної районної лікарні, яка розташована на північній околиці райцентру. Там є просторе поле, де з легкістю поміщається гелікоптер. Але бувають періоди, коли ця місцина підтоплюється грунтовими водами. Тоді вертоліт спрямовують на стадіон, розташований у самому центрі Захарівки.