В українському календарі 22 травня посідає непересічне місце, адже цей день освячений іменем Тараса Шевченка, його поверненням, як і заповідав, у рідну землю.

Ще тоді, у травні 1861-го, останній путь великого сина України супроводжувався неабияким сплеском національного духу. І донині, а особливо — в роки переслідувань і репресій, придушення всього українського, ця дата зостається символом боротьби за волю і правду, за права і гідність нашого народу.

Пригадати хоча б традицію вшанування 22 травня пам’яті поета біля його пам’ятника навпроти головного корпусу Київського університету, яка в 1960—1970-х роках перетворилася на своєрідну громадську маніфестацію на захист рідної мови, національної культури, власної історії. Учасників тих вшанувань переслідував КДБ, багато з них — а це світочі нашої культури й науки — сплатили за свою нескорену позицію дорогу ціну.

І в переломні 1980-ті, і в лихі 1990-ті, і в сповнені випробуваннями десятиліття вже третього тисячоліття 22 травня українці приходили до Шевченка, щоб звіритися з його настановами, надихнутися на продовження боротьби за таку Україну, про яку мріяв і яку заповідав Великий Кобзар.

Ця боротьба триває, а отже актуальною є і потреба знову зібратися 22 травня біля пам’ятника поетові-пророку, прочитати його безсмертні рядки, заспівати пісень на його слова, поговорити про наболіле.

А Одеський обласний центр патріотичного виховання дітей та молоді запрошує ще й на Шевченкові читання, які пройдуть 22 травня із 17.00 до 20.00 на естрадному майданчику «Ракушка» (у парку ім. Т.Г. Шевченка). Щоправда, щоб не було повторень у декламуванні віршів, організатори просять підготувати кілька творів на вибір та завчасно повідомити про це в онлайн-анкеті (https://docs.google.com/forms/d/19o-iiQTK21VltWxuTyj4CciMM6xCrf7TOoPzx7hgMMA).