Два роки тому представники освіти та охорони здоров’я міста Чорноморськ зібралися, щоб обговорити, як організувати дозвілля дітей у літню пору. Саме тоді виникла думка створити профільний табір для школярів, де діти могли б отримати навички першої базової медичної допомоги та познайомитися з роботою лікарняних закладів. Цю ідею вдалося реалізувати в рамках швейцарсько-українського проекту розвитку цивільних компетентностей DOCCU. Завдяки проекту понад шістдесят учнів загальноосвітніх шкіл Чорноморська отримали можливість відчути себе справжніми медиками.

– Я була одним з ініціаторів цієї програми, – розповідає головний лікар Чорноморської міської лікарні на водному транспорті Олена Кузар. – Якщо в нас щорічно школярі стажуються на сільськогосподарському ви­робництві, то чому б не створити про­фільні табори з інших спеціальностей, зокрема і з медицини? Кількість бажаючих перевищила всі наші сподівання, я була вражена, що діти так охоче всім цікавляться. Звісно, клопотів вистачає, але ми отримуємо і неабияку допомогу. Учасники табору супроводжують важко­хворих пацієнтів, можуть їх пого­дувати, почитати книжку. До того ж, нам потрібно думати про майбутнє, а такі навчання для дітей, з якого боку не подивись, є перспективними.

В рамках навчального проекту для дітей проводяться лекції з дієтології та епідеміології. Школярі знайомляться з роботою дорослої та дитячої поліклініки, навідуються в усі дванадцять відділень Чорноморської лікарні. Охочі можуть бути присутні на операціях, спостерігати за роботою досвідчених лікарів. Останні ж до дітей ставляться як до молодших колег, називаючи їх не інакше, як стажери. Далеко не всі учасники мріють стати «людьми в білих халатах», для когось це просто можливість з користю провести час. Однак деякі школярі, що приходять до табору, всерйоз задумуються над кар’єрою медичного працівника.

– Я бачила, як тут працюють, і бажаю пов›язати своє життя з медициною, хочу стати травматологом, – ділиться планами дванадцятирічна учасниця табору Анастасія Маслова. – При травмі ми спочатку оглядаємо людину. Якщо потрібно, відправляємо її на рентген. Потім нам приносять рентген і ми дивимося, що там. Якщо бачимо перелом, то робимо гіпс, ставимо його. Гіпс я вже разів п’ять накладала, і при мені навіть рани зашивали. Я цього нічого не боюся, мені зовсім не страшно.

Щоб отримати доступ до практики, діти повинні мати всі щеплення за календарем та результати флюорографії ї (для дітей від чотирнадцяти років, які мають проходити це обстеження за віком). До того ж, учасники табору зобов’язані дотримуватися режиму лікарні й не порушувати дисципліну. Можливо, комусь це здасться сумнівним дитячим відпочинком, але, здається, самі юні учасники проекту вважають, що воно того вартує. Цьогоріч до медичного табору записалося вісімдесят чоловік, і це далеко не всі стажери, які три тижні своїх літніх канікул вирішили присвятити медицині. Деяким бажаючим, які прийшли записуватися пізніше, було відмовлено через переповненість. В рамках проекту діти, передусім, навчаються тим навичкам, які їм не може забезпечити загальноосвітня школа. І хай отриманий досвід не зробить зі школяра першокласного рятуваль­ни­ка, однак дасть можливість дізнатися про реалії важкої роботи лікаря та не розгубитися в критичній обста­новці.