Цьогоріч 1 вересня учні 22 тисяч перших класів, які є в Україні, а це 448 тисяч школярів, розпочнуть навчання вже за новим державним стандартом — програмою «Нова українська школа».

Як підкреслив на Всеукраїнській серпневій конференції, присвяченій старту цієї програми, Президент Петро Порошен-ко, більше чверті століття Україна чекала на освітню реформу, оскільки світ дуже швидко й динамічно розвивається, а Україна відстає від країн-лідерів в освітньому середовищі.

Глава держави переконаний, що ця реформа повинна спрямовуватися на креативність та інновації: «Нам потрібна освіта, яка формує здатність учня не лише грати за вже встановленими правилами, а й вигравати в умовах постійної зміни ситуації. Ми не тільки даємо учневі знання, а навчаємо його постійно вчитися».

Президент наголосив, що з освітою пов’язані надії на життєвий успіх всієї української нації.

Нова українська школа (НУ1ІІ) працюватиме на засадах «педагогіки партнерства». В основі — спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. У межах цієї моделі школа має максимально враховувати права кожної окремої дитини, її здібності, потреби та інтереси. Планування і дизайн освітнього простору кожної школи також будуть спрямовані на розвиток дитини й мотивацію її до навчання.

У свою чергу прем'єр-міністр Володимир Гройсман, виступаючи на згаданій серпневій конференції, зазначив: «Ця реформа є дуже складною, дуже непростою. Ми можемо робити помилки, але Ми будемо їх виправляти. Однак найголовніше, що перший результат Нової української школи ми отримаємо через 12 років. Сьогодні ми посіємо, а через 12 років отримаємо результат, який закладаємо нині».

«Дуже важливе питання — це питання заробітних плат. Як ви знаєте, наш спільний пріоритет — це системне підвищення заробітних плат українському вчителеві. Ми пішли цим шляхом. Зрозуміло, ми маємо обмежені можливості, але я хочу, щоб ви точно знали, що позиція президента, міністра, уряду, моя як прем’єр-міністра, полягає в єдиному: як mтільки ми матимемо нові можливості фінансового характеру, ми інвестуватимемо їх в освіту. Тому що нам потрібно, щоб ця освіта мала велику якість, а ви мали достойну заробітну плату», — заявив Володимир Гройсман.

Про стан підготовки навчальних закладів Одещини до нового навчального року під час апаратної наради, яку провів голова ОДА Максим Степанов, доповідав Олександр Лончак — директор департаменту освіти і науки облдержадміністрації.

Найважливіші слова із його доповіді такі: наша область у цілому готова до початку нового навчального року.

Олександр Лончак розповів, що 1 вересня на Одещині для 256 тисяч учнів відчиняться двері 860 загальноосвітніх установ, що поліпшилася динаміка створення опорних шкіл: якщо в серпні 2017 року їх було 19, то нині вже ЗО, а до кінця року буде 32.

Чиновник сказав про те, що в області капітально відремонтовано 467 закладів освіти і триває реконструкція та будівництво ще 19. А дві нові школи відкриють двері вже 1 вересня.

«Одеська область ретельно готувалася до нового навчального року. Йдеться і про підготовку педагогів для навчання першачків у сучасному стандарті Нової української школи, і про модернізацію професійно-технічної освіти, і про розвиток інклюзивної освіти, й облаштування дистанційних класів. 1 вересня за парти сядуть майже ЗО тисяч першачків. Наразі простір всіх 1452 перших класів регіону прозоновано під стандарти НУШ — від комунікативної зони, де учні зможуть разом з вчителем обговорити навчальний матеріал, до зони відпочинку, де дитина зможе перепочити», — додав Максим Степанов.

Під час апаратної наради зазначалося, що у деяких районах, містах та в об’єднаних територіальних громадах затримується закупівля, наприклад, меблів для НУ1ІІ. Йдеться про проблему, яка виникла в межах усієї держави, зокрема через перевантаження виробників меблів замовленнями. У наших звичках — все відкладати до останнього дня.

Зрозуміло, що підготовлені класи не стоятимуть порожніми, а діти на підлозі не сидітимуть, бо ще послужать і старі меблі. Однак за таке неподобство — за вчасно не освоєні кошти освітньої субвенції на придбання меблів для шкіл — нестимуть особисту відповідальність керівники Колимського, Любашівського, Миколаївського, Роздільнянського та Ширяївського районів.

Нагадаємо, Одеська область отримала більш як 70 мільйонів гривень із державного бюджету для облаштування перших класів НУШ.

При цьому Олександр Лончак додав, що в Ананьївському та Окнянському районах також не використані кошти освітньої субвенції для поліпшення матеріально-технічного забезпечення опорних шкіл. Зокрема, на рахунках Ананьївського району є 2,1 мільйона гривень не використаних «шкільних грошей», в Ок-нянського — 600 тисяч, які приберігають для проведення заходів з енергозбереження.

Доповідач назвав ще деякі проблемні питання. Так, не всі школярі в області сядуть за парти з новими підручниками. За словами Олександра Лончака, Міністерство освіти запланувало до 1 вересня оновити комплекти навчальних посібників для перших, п'ятих і десятих класів, але лише 70% п’ятикласників забезпечені зараз необхідними підручниками. Через тендерні процедури на рівні Міносвіти затримується постачання підручників і для перших класів. При цьому в ОДА сподіваються, що вони таки надійдуть до кінця вересня, мовляв, це місяць адаптаційного періоду для першокласників, тому відсутність підручників гостро не відчуватиметься. Олександр Лончак порадив учителям і школярам тимчасово користуватися старими підручниками або їх електронними версіями.

Згадали про кадри. Зокрема, про те, що Одеській області бракує учителів фізики, математики та англійської мови: відкриті 597 вакансій педагогічних працівників.

Гостра нестача педагогів характерна для шкіл сільської місцевості. При цьому заступник голови ОДА Сергій Колебошин уточнив, що вже проведені перемовини з шістьма вишами, які готують педагогічних працівників, щодо можливого скерування молодих фахівців на роботу в сільські школи Одещини.

Приємний момент, про який згадували під час апаратної наради:- саме наша область першою в Україні підготувала вчителів для НУШ на базі педагогічних училищ. У пілотному проекті взяли участь 250 студентів, які восени розпочнуть навчати першачків. Загалом у регіоні близько 6 тисяч вчителів пройшли перепідготовку, щоб викладати за методикою Нової української школи.

За новими стандартами навчатимуть дітей понад 1000 вчителів іноземних мов, які також викладатимуть у початкових класах.

У 10 районах нашої області впродовж нового навчального року запрацює пілотний проект «Вчитель+». Для учнів найвідда-леніших шкіл у режимі «онлайн» викладатимуть вчителі з найкращих навчальних закладів регіону. Все це стало можливим завдяки створеній мережі класів дистанційної освіти. У 2018-у до проекту «Вчитель+» долучаться 67 закладів освіти Одещини. Йдеться про ті школи, які наразі відчувають найбільший кадровий дефіцит. У 2019-у планується масш-табувати проект та поширити його на інші райони.

До кінця поточного року будуть відкриті й 2300 нових місць у дошкільних установах Одещини.

Олександр Лончак уточнив, що відповідне доручення раніше дав голова ОДА Максим Степанов. Уже створені 800 додаткових місць. Загалом у День знань, 1 вересня, свої двері для 78 тисяч дітей відкриють 852 дошкільні установи.

Ще один важливий момент, про який йшлося під час апаратної наради: до кінця 2018-го на Одещині планується відкрити 13 інклюзивно-ресурсних центрів. На їх оснащення виділено 6 мільйонів гривень державної субвенції.

«Є діти, які потребують особливого ставлення. Зокрема і через створення інклюзивно-ресурсних центрів ми можемо їх соціалізувати. Це питання — надваж-ливе. Усі центри мають бути створені за прикладом закладу, який ми відкрили у Лиманському районі. Там є все необхідне для розвитку дітей з особливими освітніми потребами», — наголосив Максим Степанов.

Органи місцевого самоврядування вже схвалили рішення щодо створення п’яти інклюзивно-ресурсних центрів, серед яких і діючий у Лиманському районі. До кінця року планується створити ще вісім — проекти рішень про їх відкриття вже подані на розгляд районних та міських рад. Окрім того, зростає кількість класів з інклюзивною формою навчання.

Наразі в Одеській області 627 учнів з особливими потребами здобуватимуть освіту поруч зі своїми однолітками. Порівняно з минулим роком кількість класів з інклюзивною формою навчання збільшилася вдвічі: тепер їх — 418. Втричі зросла і кількість інклюзивних груп. Для роботи з такими дітьми залучено майже 300 асистентів для вчителів та вихователів.

Загалом в Україні у 2018-у планується відкрити 8212 інклюзивних класів, що маже на 40% більше, ніж минулого навчального року. Цим держава гарантує навчання дітям та молоді з особливими освітніми потребами нарівні з їхніми однолітками.