Після ухвалення Закону «Про вищу освіту» виникла незрозуміла ситуація, пов’язана з коледжами, училищами та технікумами. Цей Закон мав би наблизити українську систему освіти до міжнародних стандартів, а натомість вніс багато плутанини. Раніше коледжі мали статус вищого навчального закладу і готували фахівців рівня «молодший спеціаліст». За новим Законом цей статус залишиться тільки у тих закладах, що отримали ліцензію, інші установи отримують статус професійно-технічних навчальних закладів.

Дотримуючись норм шкільної реформи, є вірогідність, що коледжі і технікуми зведуть до розряду установ профільної середньої освіти. У таких закладах учні зможуть, крім шкільної програми, освоїти ще й цікаву для них професію, а в результаті – раніше вийти на ринок праці.

Тобто коледжі можуть віднести як до професійного (післяшкільного) рівня, так і до вищої освіти, а можуть і зовсім виділити в окремий новий сегмент кваліфікації. А саме – професійні ліцеї стануть базою профільної професійної старшої школи. В 12-річній системі навчання старша профільна школа буде ділитися на академічну та професійну. І дитина вправі буде обирати, куди їй надалі йти – в академічний ліцей чи в професійний.

Завершення процесу створення профільної школи і визначення статусу коледжів і технікумів триватиме до 2030 року. До цього ще дуже далеко. Головне сьогодні — зберегти професійну освіту. А що маємо насправді? Чи не поспішили прийняти Закон «Про вищу освіту» і тим самим поставили «віз попереду кобили»?

Яким шляхом пішла Одеська область і в якому стані профтехосвіта перебуває в нашому регіоні? Сьогодні тут працює 39 навчальних закладів. Всі вони збережені, і це добре. Наш регіон пішов шляхом об’єднання технікумів та коледжів у кластери і впровадження в них дуальної системи освіти. Це коли поєднується нав­чання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації. Перший такий кластер вже є. Це — Північний центр професійної освіти, що об’єднав три професійно-технічні аграрні училища Балти, Кодими та Саврані. В цьому році планується відкриття ще шести таких кластерів.

Разом з керівниками області Анатолієм Урбанським, Максимом Степановим та міністром освіти та науки Лілією Гриневич ми побували в філії Центру — Савранському професійно-технічному аграрному училищі на конференції директорів професійно-технічних закладів Одеської області. Керівники області передали два сучасних трактори. Один з них поїде в Кодиму, а інший залишиться у Саврані.

– У цьому році держава виділяє сто мільйонів гривень на відкриття таких центрів в Україні, зокрема, коштом держави в Одеській області відкриється два, а ще сім — за гроші області. І саме за рахунок модернізації обладнання ми можемо надати нашим учням нормальну базову освіту. Бо коли вони бачать обладнання 70-х років, а потім виходять на ринок праці, то відбувається розрив свідомості. Але що цінне саме в Одеській області, це те, що існує співпраця керівництва області з роботодавцями. Ми мусимо навчитися з ними працювати. І я бачу своє завдання в розробці системи. Ця система має бути універсальна для всієї України. Щоб на місцях не мусили самі вигадувати, а були чіткі проекти договорів з роботодавцями, коли вони, наприклад, інвестують або входять в дуальну систему навчання. За це діти, які вчаться в цій системі, будуть вже готові до ринку праці, будуть підписувати контракти і відпрацьовувати на підприємстві певний час. Ми мусимо знайти мотиваційні моменти, як це зробити. Ми над цим наразі працюємо, – запевнила Лілія Гриневич.

Я тим часом пройшлася територією училища, де були майстер-класи від студентів кухарів-кондитерів, теслярів. Була вражена, що в такому юному віці вони вже, можна сказати, професіонали. Очі блищать у дітей від того, що вони роблять.

Ось думки вголос… Поки Мі­ністерство мізкує, як знайти кошти на обладнання, гідну зарплату майстрам виробничої справи (вони працюють за мінімальним тарифом, тому що не увійшли до переліку на підвищення тарифної сітки). І за словами міністра, це підвищення найближчим часом не планується. Чи не станеться таке, що не буде кому навчати майстерності вже за кілька років?..