Минулої суботи, 6 жовтня, коли Борису Федоровичу Дерев’янку, засновнику і першому редактору газети «Вечерняя Одесса», сповнилося б 80, на площі, названій на його честь, встановили пам’ятний знак.

Сповнилося б… Якби життя журналіста не обірвала куля найманця, замовленого тими, хто впливав і надалі намагається впливати на суспільно-політичне життя в Україні, й в Одесі передовсім. Імен справжніх замовників цього страшного злочину не названо й досі.

Час біжить і неймовірне стає реальністю. Так буває. Ті, хто, опосередковано чи й безпосередньо, були причетні до трагічних подій серпня 2007-го, виринали, потім зникали з політичної орбіти, хтось на цьому набирав електоральної ваги…

Не раз уже за той 21 рік, що злетів після чорного ранку 11 серпня 1997-го, мінялася влада як на місцевому, так і на державному рівнях, але справжніх замовників, а відтак і справжню мету вбивства авторитетного, принципового журналіста не названо.

Але зараз не про це. «Вечірка», яка своїм існуванням завдячує — і цілком заслужено — Борису Дерев’янку, належно поша-новує його пам’ять. А відтак у день, коли могли святкувати славний ювілей свого редактора, колектив га-зети подбав (за підтримки міськради і спонсорів) про встановлення пам’ятного знака на площі, названій на честь розстріляного журналіста. Відкрили й музей «Вечірки», де більшість експонатів пов’язані, природно, з Борисом Федоровичем — його блокноти-записники, доручення-розпорядження, світлини, друкарська машинка…

Сергій Гриневецький, виступаючи на церемонії відкриття пам’ятного знака, зауважив: «Він знав мене з дитинства. В моїй пам’яті він назавжди залишиться людиною, яка вболівала за місто, знала його зсередини, захищала одеситів. А його «Колонки редактора» — це самовчитель для журналістів! Він боровся за правду і загинув за неї... Спасибі колективу редакції, що зберегли газету і шанують пам’ять про свого першого редактора».