Житель Захарівки Сергій Сана­тарчук вирощує саджанці дуба і роздає їх всім, хто виявив бажання озеленити довкілля. Його посадковий матеріал розходиться не лише по району, а й по всій Україні – на Закарпатті, у Миколаївський, Херсонській, Вінницькій областях та по різних куточках Одещини.

А почалося все п’ять років тому, коли Сергій звернув увагу на розлогий дуб, що росте на його присадибній ділянці. Щосезону він щедро сипле додолу жолуді, які, бувало, самостійно проростали і утворювали саджанці. Звичайно, щоб не допустити захаращення приватної території, їх можна було просто виривати і знищувати. Але чоловік вирішив використати посадковий матеріал з користю – для озеленення свого рідного краю.

Два роки поспіль Сергій висаджував тендітні деревця поблизу джерела в селі Краснопіль. Це місце для нього дуже пам’ятне, оскільки часто відпочивав тут з родиною, коли його двоє дітей були ще малими. Він навіть декілька разів ходив пішки до власноруч створеного гаю, аби полити саджанці. Загалом, завдяки старанням небайдужого жителя Захарівки, тут з’явилося понад 300 молодих дубців.

Паралельно Сер­гій Санатарчук поширював у соцмережах своєрідне оголошення про те, що віддасть у дбайливі руки саджанці, і закликав українців своїми руками створювати бодай невеличкі нові гаї. Всім, хто виявив бажання, він надсилав деревця з допомогою поштового зв’язку.

– Мені було дуже приємно, коли люди адекватно реагували на звернення про озеленення територій, – розповів Сергій Санатарчук. – А бувало й таке, що дехто крутив вказівним пальцем біля скроні. Мовляв, тобі більше нічим зайнятися? Але я не звертаю уваги на таку реакцію. Бо вважаю, що дарами матінки-природи треба не лише користуватися, а й активно поповнювати її ресурси. Погляньте, що робиться із лісосмугами в останні роки – люди нещадно спилюють дерева на паливо і зовсім не замислюються над тим, що залишать для нащадків. Роблячи свій посильний внесок в озелененні рідного краю, Сергій щороку вирощує близько тисячі саджанців дуба. Для цього виділив невелику площу на власній присадибній ділянці, де висаджує жолуді і доглядає за тендітними рослинами. У цій справі йому навіть довелося опанувати деякі тонкощі садівництва з допомогою спеціальної літератури та інтернету. Як каже сам, тут немає нічого складного. Головне – мати бажання, і результат не забариться. Нещодавно до Сергія звернулася чималенька сім’я із Захарівки з пропозицією відновити парк у селі Майорському, де жив і трудився їх близький родич. Чоловік не лише з радістю безкоштовно забезпечив сім’ю саджанцями дуба, а й взяв участь у їх висаджуванні. Протягом одного недільного дня всі разом викопали 85 ямок, і в кожну заклали по два молоденьких дубочки. Весна покаже, як вони прижилися.

– Жителі Майорського по-різному реагували на наш «трудовий десант», – зауважила одна з організаторок відновлення парку Анжеліна Кухарчук. – Одні підтримали нас і зраділи, що в селі з’явилися нові насадження. Інші стали відмовляти, мовляв, хтось знищить саджанці, тож не витрачайте свої сили і час. А хтось просто взяв з дому відра і прийшов на допомогу, поливаючи маленькі дубочки. Дуже приємною була й увага звичайної жінки, яка в той сонячний осінній день вирішила пригостити нас чаєм. Після такої корисної роботи на лоні природи в наших душах залишилися теплі й приємні відчуття. Тож ми щиро вдячні Сергію Санатарчуку за небайдужість до свого рідного краю, за те, що, незважаючи ні на що, дбає про довкілля і робить свій внесок в покращення екологічного стану великих та малих сіл. Віримо, що любителів природи ставатиме більше, бо ніхто, крім нас самих, не подбає про прийдешні покоління.