Перший, український, фантастичний

Перш за все, годилось би відповісти, що ж то за пан-добродій, отой Бобот, звідки він?

З фільму! З першого в історії українського дитячого фільму жанру техно-фентезі «Бобот та енергія Всесвіту». Його прем’єра успішно пройшла в кінотеатрах України, в тому числі в Одесі, а нині тривають благодійні покази.

Бобот — це фантастичний, створений уявою авторів фільму образ трансформаторної будки, котра набула рис живої істоти. Точніше, Бобот — робот. Пам’ятаєте «умивальників начальник славнозвісний Мийдодір» Корнія Чуковського? «Місія» Мийдодіра — чистота. А Бобот має місію ще більш масштабну та важливу. Він — енергетичний та наполегливий, енергійний захисник і рятівник всесвіту від темних сил. Бобот любить усіх людей, але найбільше — дітей, навчає, піклується про них та захищає їх як майбутнє людства.

Головне завдання авторів фільму, щедро приправленого великою кількістю високотехнологічних спецефектів, розповісти школярам про дивовижний та багатомірний світ електроенергетики. Аби втілити цей задум, державна компанія «Укренерго» та колектив кіномайстрів об’єднали свої зусилля.

— Філософія нашої корпоративної відповідальності полягає зокрема в тому, щоб формувати у людей відповідальне ставлення до енергії як такої. Тому ми хочемо, аби цей проект в партнерстві з командою «Бобота» збагатив знання дітей та підлітків про важливість енергетики та енергетичної безпеки в житті. Маємо унікальну можливість донести до дітей цю інформацію через захоплюючий фільм і все, що з ним пов’язано. Окрім того, цей проект має також іміджеву мету для державної компанії, популяризує енергетику як таку, — говорить заступник директора з комунікацій та міжнародного співробітництва «Укренерго» Михайло Бно-Айріян. За його словами, це кошти підприємства, але не тарифні. Тобто, з тих грошей, що сплачують користувачі послуг, на створення фільму не витрачено ані копійки.

Але співробітництво енергетиків та творчого колективу не обмежується тільки виробництвом дитячої фантастичної стрічки «Бобот та енергія Всесвіту». На підтримку спільного проекту «Укренерго» провело творчий конкурс «Майбутня енергія Всесвіту» серед дітей працівників компанії. Есе, відеоблоги, мультфільми та інші творчі доробки дітей про енергетику майбутнього оцінювали самі працівники компанії.

І ось в літньому освітньо-розважальному таборі відпочинку «Шоколад», розташованому у смт. Сергіївка Білгород-Дністровського району, діти зустрілися із зйомочною групою «Бобота» і побачили на власні очі, як створюється дивовижний кіносвіт.

- В таборі діти поєднували відпочинок із цікавими пізнавальними заняттями, на яких вони чимало дізналися про світ енергетики та її значення. І я дуже радий, що завдяки цьому проекту у нас розпочалося жваве спілкування з дітьми, адже ми маємо розуміти, що несемо відповідальність за їхнє майбутнє. Тому наші працівники залюбки спілкуються з дітлахами на тему енергетики та енергетичного майбутнього, — розповідає керівник національної компанії «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

Серпневого суботнього дня, коли зйомки, як то кажуть, вийшли на фінішну пряму, до літнього табору приїхали режисер стрічки Максим Ксьонда, арт-директор Дмитро Пантюков, співпродюсер Дмитро Карпенко, виконавець однієї із головних ролей Віктор Григор’єв, що зіграв хлопчика — друга Бобота, а також майже всі члени знімальної групи.

За лаштунками кіно

Гості розповіли про історію створення фільму. А головне — учасники конкурсу взяли участь у майстер-класах із акторської майстерності, гриму, створення костюмів, відеозйомки, відеомонтажу тощо.

- За допомогою гримерських засобів, — каже майстер Юлія Мельник, — потрібно створити певний образ відповідно до сценарію та задуму режисера, справа це непроста, і, часто, вдається не одразу.

Створений образ потрібно сфотографувати. Чому? Тому що зйомка триває не один день. Не ходити ж актору увесь знімальний період у гримові — спецфарби та присипки після роботи «знімаються». Але перед продовженням зйомок образ треба відтворити точнісінько таким, яким він був. З усіма веснянками, чи плямами на обличчі, іншими характерними рисами. Відтворювати по пам’яті — не годиться, різницю глядач все одно запримітить, а це — кіноляп. Кіно ж має бути правдивим, вважає Юлія Мельник, тому загримованих акторів у різних сценах і епізодах фотографують і сцени номерують. У своїй копіткій та філігранній роботі гример використовує спеціальні фарби, присипки, аерозолі, силікон, попіл та інші «засоби виразності». Він як чаклун може змінити не тільки зовнішність людини до невпізнанності, а й характер, психологічні особливості — персонаж виглядає добрим чи злим, скупим, чи щедрим. Коли ж гримерських засобів для створення певного образу виявляється замало, що у фантастичних фільмах трапляється нерідко, на допомогу приходить комп’ютерна графіка.

Юлія Мельник запрошує на сцену конкурсантку Марічку Фомічову і в присутності учасників майстер-класу створює образ дівчинки-попелюшки. Діти, вражені ось таким перевтіленням, просять кожного із них загримувати — ліс рук. Але за браком часу перевтілення «виграв» лише один конкурсант. За п’ять-десять хвилин на його обличчі з’являються синці, садна, шрами — образ забіяки. Все настільки натурально, що навіть зблизька все здається справжнісіньким. До речі, Юлія Мельник здобула освіту в Голівуді, вигравши грант на безкоштовне навчання як учасник конкурсу. Нажаль, в Україні закладів, котрі б готували спеціалістів складного гриму, поки що немає. Чимось мистецтво гриму подібне до скульптурного.

Але новий персонаж — це не тільки грим. Не менш творчою, складною і копіткою справою є створення його костюму. Уявіть собі велетенського робота Бобота. Убрання має бути таким, аби він був подібний до трансформаторної будки. Окрім того, треба змайструвати об’ємну, але легку конструкцію, яку би несла на собі людина, що міститься всередині і рухається на ходулях. Над цим довго мізкували, перебираючи різні варіанти.

Від усіх майстер-класів діти були у захваті. Адже вони зазирнули у святая святих створення кіно. І не просто кіно, а кінофантастики. До речі, як розповіли митці, зйомки відбуваються не в хронологічному порядку. Спочатку можуть знати фінальні сцени стрічки, а вже наостанок працюватимуть над її початком. Все це залежить від різних обставин, а головним чином від режисера, від його творчого бачення та плану.

Енергія і синергія

- Як на мене, то знімати кіно для дітей цікавіше, аніж для дорослих, — каже режисер стрічки Максим Ксьонда, — в ньому ширше поле для творчості, мистецького пошуку, краще можна зреалізувати ідею. Особливо ж у такій багатогранному пласті, як людина, енергія і всесвіт.

- Дві здавалось би зовсім різні компанії, які працюють у сферах, що майже ніколи не перетинаються, об’єдналися навколо теми, від якої залежить світло у кожній оселі, енергетична безпека та відповідальне ставлення до енергії. А синергія двох зацікавлених в успіху компаній завжди дає значно більше, ніж очікуєш, — підкреслив головний продюсер фільму Олексій Москаленко.

Творчий колектив першої української техно-фентезі кінострічки задоволений, що їхня робота про робота сподобалася усім глядачам, особливо ж дітям. Можна сказати, що у фантастичного фільму і успіх фантастичний.