Історичний факультет Одеського національного університету традиційно зустрів учасників свята Андрія, що вже полюбилося студентам, веселими конкурсами, подарунками, цікавими майстер-класами і, звичайно ж, смачним частуванням.

Заступник декана факультету історії та філософії з наукової та виховної роботи Наталія Петрова пригадала, як все починалося на початку 2000-х років:

-Ще у перші нульові ми почали проводити різноманітні заходи етнографічного характеру, які присвятили календарним святам і святам родинного циклу. Це починання продовжуємо дотепер.

Вечорниці вже стали своєрідним брендом істфаку, викликаючи зацікавленість і схвалення навіть іноземних колег. Декан факультету історії та філософії В’ячеслав Кушнір на підтвердження цієї своєї думки підкреслює, що вечорниці, інші народні дійства давно вже стали тими новаціями, які наповнюють навчання на істфаці справжньою наснагою дослідництва.

-Ми б хотіли, щоб цей досвід поширювався в інших навчальних закладах Одеси. Я вам скажу, що спільнота вже зацікавлено звертає увагу на наші реконструкції народних свят, а таким чином відроджуються багаті народні традиції, якими ми можемо законно пишатися. Їх також помічають наші сусіди, зокрема з вузів сусідньої Молдови, Румунії і навіть Польщі. Нещодавно польські колеги гостювали у нас, знайомилися з нашим досвідом етнографічних реконструкцій і висловили бажання також приєднатися до нашої роботи.

Студенти-історики сприйняли підготовку до проведення вечорниць як чудову нагоду випробувати свої організаторські здібності у проведенні яскравого етнографічного шоу.

Олег Зарічняк, студент другого курсу, зауважив яскраву деталь підготовки до народного свята:

- Коли ми вперше почули про реконструкцію андріївських вечорниць, то були спочатку просто заінтриговані, відчули, що нам відкрився якийсь новий простір. Усім було цікаво розкрити для себе чарівний світ обрядів минулого. Ми використовували зібрані свідчення старих сільських жінок, які проводили у молодості такі насичені активним дійством і народним гумором вечорниці

Коли ти переодягаєшся і береш участь у реконструкції, ти ніби переміщуєшся у часі і відчуваєш, що ти в реальний учасник ворожінь, запальних ігор. На жаль, у сьогоденні таких “родзинок” — обмаль.

Проведення вечорниць — це не тільки можливість потрапити до минулого, але і чудова нагода ознайомитися з життям предків, збагнути саму душу народу.

Знавцями старовинних звичаїв виявилися ніхто інші, як студенти, які вже з перших курсів присвятили себе етнографії. Студентка-другокурсниця Богдана Душкевич, пояснюючи цю обставину, уточнила:

-Ми недарма намагаємось відтворити етнологічні звичаї наших пращурів. На факультеті працює кафедра археології і етнології, де ми ретельно досліджуємо усі деталі життя українців у минулому. Як саме вони святкували вечорниці, відпочивали від тяжких буднів, які пісні співали, які хороводи водили під час цих гулянь. Багато хто з нас зацікавився — а як це насправді було колись, в давнину? І багатьох студентів турбувало питання — а чи можна всю цю спадщину якось оживити, повернути до життя зі збереженням усіх деталей і подробиць. І ось ми вирішили щорічно проводити реконструкцію вечорниць на Андрія.

До речі, це не єдиний етнографічний захід, який проводиться на історичному факультеті.

В’ячеслав Кушнір знову підключився до розмови і зазначив, що таких дійств народознавчого характеру на факультеті декілька — вони присвячені різним календарним святам. Це вже багаторічна традиція, вона свого часу була започаткована разом із інтелектуальним форумом, з яким науковці факультету співпрацюють вже здавна:

- Ми об’єднали наші зусилля, і в результаті такої співпраці з’явилася можливість популяризувати традиційні для українців свята. Така робота важлива для нашого регіону, тому що це одна із основ формування української ідентичності.

Добра традиція народних свят, яскравих звичаїв не загубилася у віках, житиме вона й надалі, адже студентська молодь, залишивши стіни рідного вищу, зі знанням справи розповість про неї своїм майбутнім вихованцям, заохотивши їх нести вогник, запалений предками, у майбутнє.