Впродовж кількох останніх років зберігається тенденція до скорочення сільського населення України, яка загрожує демографічною кризою, підкреслив старший науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Валерій Чопенко.

Із 2016-го чисельність сільського населення зменшилася на 1,2% і на початок 2018-го складала 13015,4 тис. осіб. Найбільше скорочення відбулося у Чернігівській (-3,3%), Сумській (-2,7%), Вінницькій (-2,4%), Кіровоградській (-2,3%) та Харківській (-2,2%) областях.

Перш за все, зменшення чисельності сільського населення відбувається через його природне скорочення, пояснив науковець. Нині смертність у сільській місцевості в середньому по Україні майже в 1,8 раза перевищує народжуваність: у 2017 році коефіцієнт народжуваності становив 9,9 особи, тоді як коефіцієнт смертності — 17,3 особи на 1000 осіб наявного населення.

Найзагрозливіша ситуація спостерігається у деяких регіонах Центральної та Північної України: у 2017-у в Чернігівській області смертність сільського населення перевищувала народжуваність у 3,8 раза, Сумській — у 2,9, Черкаській — 2,6, Полтавській — 2,5 раза.

Загалом на сільських територіях України майже вичерпаний потенціал відтворення населення, висловив занепокоєння експерт. Станом на початок 2018-го чисельність людей, старших за 60 років (3047,6 тис. осіб), майже в 1,4 раза перевищила чисельність дітей віком до 14 років (2202,8 тис.). Людей у найпродуктивнішому дітородному віці — 20—39 років — було 3603,9 тис. осіб, тобто лише 27,5% від загальної чисельності сільського населення. При цьому на кожних 1000 чоловіків зазначеного віку припадало лише 923 жінки.

Існуюча демографічна криза на селі поглиблюється через еміграцію, насамперед трудову, до Польщі, а останніми роками також до Чехії, Словаччини та країн Балтії, наголосив Валерій Чопенко. За даними Міністерства закордонних справ України, у 2018-у щомісяця країну залишали понад 100 тис. осіб, з яких поверталися назад лише 30—40%. Так, станом на початок вересня тільки у Польщі працювали близько 1,4 млн українців. Це за нашими даними. За оцінками ж польських офі-ційних джерел, чисельність легально працевла-штованих у цій країні українців значно вища: очікується, що до кінця 2018-го їх кількість збільшиться до 3 млн, а до 2030-го сягне 5—6 млн осіб.

Уже в найближчі 5—7 років Україна може зіткнутися не лише з проблемою трудової міграції, а й з тотальною еміграцією, особливо нинішнього молодого та підростаючого покоління, застерігає експерт.

На думку науковців Інституту аграрної економіки, змінити ситуацію на селі можна лише запровадженням комплексу заходів, спрямованих на поліпшення відтворення населення і його збереження в сільській поселенській мережі та покращення умов праці й проживання на селі.

Перш за все, слід запровадити прогресивну систему допомоги при народженні дітей залежно від їх чисельності, віку, типу сім’ї, а також підтримки молодих родин, надання їм пільгових довгострокових кредитів, преференцій щодо придбання житла.

Водночас доцільно розробити регіональні та місцеві програми зайнятості населення на селі з урахуванням диверсифікації господарської діяльності та стимулювання підприємництва.

Крім того, слід приділити першочергову увагу проблемам охорони здоров’я. Йдеться, зокрема, про розробку Національної програми профілактики та лікування особливо небезпечних інфекційних захворювань — СНІДу, туберкульозу, гепатиту С, а також Національної програми боротьби із серцево-судинними захворюваннями. Адже в 2017 році саме від них померло майже 158 тис. селян, а це — 70,6% від загальної смертності у сільській місцевості України, акцентував Валерій Чопенко. Великого значення набуває й пропаганда на рівні державної політики здорового способу життя, формування соціальної та особистісної мотивації до збереження й зміцнення здоров’я, регулярних занять фізичною культурою та спортом.

Забезпечити оперативне й цілеспрямоване реагування на майбутні можливі виклики у цій сфері допоможе постійний моніторинг демографічної та міграційної ситуації в регіонах для своєчасного виявлення проблем і пріоритетних заходів щодо їх розв’язання, підсумував експерт.