З настанням величного Різдва бойківські родини, переселені далекого 1951 року з етнічної Західної Бойківщини у причорноморське степове село Агафіївку, чекають на прихід вертепу, який ходить з хати до хати, прославляючи новонародженого Ісуса Христа.

Сценарій цього театралізованого дійства залишається незмінним, а якщо вертепники щось і призабудуть, то хранителі бойківської культури, старожили Надія і Федьо Грицики, Дарина Асафайло, Марія Дуньо, Марічка Феденчук і Микола Ухаль їм підкажуть.

Завклубом села і керівник гурту вертепників Людмила Грицик розповіла, що вертеп складається з 11 учасників, які від Різдва до Василя колядують, а до Водохрещі щедрують. Артисти одягнуті у колоритні костюми, а дехто ще й у автентичні маски, привезені їхніми прадідами з рідного краю. Своєю майстерною акторською грою виконавці ролей Ангела, Пастушків, Жида, Чорта, Царів, Солдата і невблаганної Смерті передають весь колорит Віфлеємського дійства, у якому підступна темна сила не зуміла здолати Месію, який приніс на землю добро і світло Божого благословення. Насамкінець велично звучить коляда «Бог ся рождає».

Довгожителі-бойки пригадують, що у 1952 році за постановку вертепу на Різдво дехто з переселенців мав проблеми з кадебістами, але це не злякало людей у їх прагненні свято дотримуватись сакральних різдвяних традицій. Минули лихі часи для депортованих бойків у села Іванівського, Роздільнянського і Любашівського районів Оде­щини та Снігурівського, Криво­озерського і Баштан­сь­ко­го ра­йонів сусідньої Мико­лаївщини. Тепер агафійчани не тільки водять Вертеп, а мають свою церкву і невеличкий музей бойківської культури.