Наші українські підприємці звикли послуговуватися кредитами, які з багатьох причин наразі майже недоступні. Однією з альтернатив тут може стати лізинг, який є надзвичайно популярним в усьому світі. Його проникнення в капітальні інвестиції європейських країн сягає від 20 до 40 %, в той час як в Україні цей показник коливається на рівні 4 відсотків. Але як альтернативу кредитам лізинг підприємці розглядають не дуже часто. Першопричиною цьому є необізнаність.

Навіть керівники великих підприємств не завжди знають про переваги лізингу, а в сегменті малого та середнього бізнесу це розуміння відсутнє повністю. Саме тому Асоціація «Українське об’єднання лізингодавців», заручившись підтримкою Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» , організувала в Одесі презентацію-ярмарок «Фінансування малого та середнього бізнесу лізинговими компаніями».

Під терміном «лізинг» розуміють довгострокову оренду різноманітного технічного обладнання з можливістю подальшого викупу за залишковою вартістю. Без сучасної техніки вітчизняний бізнес відповідати світовим стандартам, звісно, не зможе. Інновації та природозберігаючі технології не будуть розвиватися самі по собі, якщо не буде достатнього стимулювання. Сьогодні кредити мають обмежену доступність, тому навіть коли фізичні та юридичні особи звертаються до банків, вони не завжди можуть отримати необхідні гроші. Лізингових компаній в нашій державі не так багато — близько двадцяти, але їхньої потужності вистачить на фінансування розвитку малого та середнього бізнесу.

- Однією з проблем, яка заважає розвиватися лізингу в Україні, є нестача фінансування, — каже генеральний директор Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців» Марина Масіч. — Гривні недостатньо, валютне фінансування обмежене та ризикове, тому це дуже гальмує дану індустрію. Наразі ми шукаємо виходи з цієї ситуації, можливості для подолання цієї проблеми, тому сподіваємося, що Уряд до нас долучиться та виділить фінансування для розвитку лізингових компаній, що дозволить підтримати розвиток малого та середнього бізнесу. Саме на нього варто звертати увагу, бо великий успішний бізнес здатен подбати про себе сам.

Неграмотність породжує страх, потенційні користувачі бояться того, чого вони не розуміють. Люди не знають, що для лізингу не потрібна застава, що вони матимуть преференції з оподаткування, зокрема розстрочку ПДВ на весь термін використання лізингу та багато інших переваг. В лізингу гнучкіша система прийняття рішень про те, щоб підприємці стали клієнтами, і лояльніша система штрафних санкцій у випадку, коли щось піде не так. Навіть після дефолту компанія може розраховувати на те, що відновить користування предметом, бо лізингодавці не зв’язані жодними нормативами, натомість маючи досить гнучке регулювання від держави. Шляхом переговорів вони здатні знайти компроміс з будь-яким клієнтом. Гнучкість, швидкість, комфортабельність – головні переваги лізингу перед кредитами, хоча про це мало хто знає.

«Українське об’єднання лізингодавців» намагається вести переговори з відшкодування ставок по кредитах для аграрних лізингоотримувачів за аналогією з тими преференціями, які вони мають по відношенню до кредитів. Сьогодні, згідно законодавства, аграрії можуть отримати відшкодування 20% вартості від кредиту, а в лізингу такої можливості немає. Також необхідна підтримка для тих лізингоотримувачів, що прагнуть працювати у сфері нових технологій – природозбереження, енергоефективність, інновації. Це теж в Україні абсолютно не стимулюється. Ті ж аграрії теоретично можуть мати цілий спектр стимулів заохочень від держави, як лізингодавці та лізингоотримувачі але цього, на жаль, немає теж.

- На інструмент лізингу, як додаткові кошти в фінансовий сектор, ми покладаємо великі надії, бо сьогодні саме малий та середній сільськогосподарський бізнес обмежений в можливості залучити фінансові ресурси за рахунок кредитів, — зауважує начальник управління аграрної політики Одеської облдержадміністрації Іван Петрів. — Якщо не помиляюсь, аграрний сектор у сфері лізингу другий за обсягом після логістики транспорту і основною мірою він залучає спеціальну техніку для обробки ґрунту та збирання врожаю. На жаль, меншою мірою це стосується обладнання для переробки. Хотілося б, щоб наші фермери користувалися цим інструментом для встановлення переробних комплексів, ліній, будівництва нових підприємств, тощо.

Слово «лізинг» не фігурує в жодній постанові Кабміну щодо фінансових преференцій чи заохочень. Але представники лізингового бізнесу сподіваються, що найближчим часом це зміниться, і що українські підприємці отримають додаткові можливості для розвитку власної справи. Лізингове законодавство чи не єдине, яке не оновлювалося з 2005 року. Якщо подивитися на масив законів для регуляції фінансових послуг, то можна помітити, що вони багато разів доповнювалися і змінювалися, за винятком законодавства про фінансовий лізинг. «Українське об’єднання лізингодавців» ініціювало цей проект і зараз він перебуває на розгляді у Верховній Раді, але майже рік залишається поза увагою. Тому зараз однією з найважливіших цілей організації є привернути увагу до цього законопроекту. Адже він дасть додаткову можливість розвиватися малому та середньому бізнесу в Україні, що позитивно впливатиме на економіку нашої держави.