В умовах нинішнього уповільненого процесу формування художнього ринку в Україні митці дедалі частіше виступають з ініціативами в ролі авторів проектів, кураторів виставок. Згадаймо хоча б нещодавню другу міжнародну бієнале «Море акварелі» чи пересувну виставку «Мамай мандрує».

Подією на старті цьогорічного виставкового сезону став «Одеський колаж», що експонується у залі обласної організації НСХУ (вул. Торгова, 2).

Під час відкриття цієї дебютної тематичної виставки її натхненник і куратор, художник Олексій Малик вибухнув спічем: «Наш новий проект є першим серед подібних виставок Одеської обласної організації НСХУ, якій, зазначимо, сповнилося 80 років. Керівництво нашої спілки всіляко сприяло проведенню цієї акції. Відтак маємо повноцінну виставку. Оскільки вона перша у цьому році і перша в такому жанрі для нашої організації, то цей факт сприймається символічно. Дай Боже, щоб вона мала продовження. Сьогодні бачу багато нових облич. Буду радий, якщо всі ви й надалі будете готові творчо змагатися заради перемоги мистецтва. Що мені особисто подобається, то це те, що колаж уносить певні авангардні настрої у ці глибоко шановані, напрацьовані творчі стіни».

Олексій Малик поділився і планами на майбутнє: «Наступний проект, на який запросимо до цього залу десь після 10 лютого, називається «Антитіла». Його готує група «Ріккі-проект», творче об’єднання, що існує на неформальній основі. Воно відкрите для всіх. Є кістяк — шість осіб, але кожен, хто розділяє їхню платформу, може приєднатися. Це мої колишні студенти. Якось подумалося: розійдуться юнаки та юнки, і ми втратимо одне одного, але ж щоб щось просувати, потрібні спільні дії. Ми відкриті до діалогу і запрошуємо до участі у такому спілкуванні. Як виникла ідея? Був попередній проект під назвою «Нове ню», насправді — «тіла». Альтернативний хід — антитіла. Така собі творча інтрига. До цієї події ми вирішили видати каталог, чим займається відомий художник Григорій Вовк. Така подія відбувається вперше, і саме тому важливо видати каталог виставки, вмістивши у ньому й прейскурант. А що, коли хтось захоче вас підтримати? Час, у якому ми перебуваємо, вимагає нових підходів і рішень. Нині все ламається. Давайте брати участь у цьому і видозмінювати наше життя».

Сергій Папроцький: «Це новий, актуальний проект, як мені здається. Чудово, що у ньому багато молодих художників, серед яких студенти першого—третього курсів Одеського художнього училища. Досить активно проявили себе і їхні викладачі. Вважаю, що виставка відбулася і стала явищем у творчому, культурному середовищі міста».

Проблематикою техніки витинанки ще за часів навчання на художньо-графічному факультеті ПНПУ ім. К.Д. Ушинського займалася присутня на відкритті виставки Олеся Зайва, авторка вступної статті до каталогу.

«Дуже рада, що ця виставка відбулася, — каже Олеся. — У ній взяли участь як молоді, так і митці старшого віку. Не буду заглиблюватися в тему, однак відзначу, що колаж дуже подібний до скульптури, але в площині. Коли ми за допомогою паперу чи в цифровій подачі набираємо певну кількість плям і компонуємо їх на власний смак, — це наше вираження, і дуже добре, що тут присутні різні його види. Це не просто колаж у класичному розумінні. Це й ассамбляж, об’єм, це вже певні артоб’єкти».

Алла Філіпенко: «Недавно, 4 січня, в школі імені Костанді відбувся семінар на тему колажу. Якщо заглиблюватися в історію, то, як уже мовилося, колаж зародився переважно на основі кубізму. Вважаю, що по-дібними проектами ми відроджуємо такий вид творчості, який, принагідно зазначу, був заборонений у нацистській Німеччині».