20 ЛЮТОГО УКРАЇНА ВШАНУВАЛА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

П’ять років тому осердя Києва палало в огні і спливало кров’ю. Так тодішня владна верхівка намагалася придушити Революцію Гідності й повернути Україну в обійми-лещата Кремля. Але волелюбні нащадки трипільців, козаків, холодноярівців, бандерівців, шістдесятників-вісімдесятників не схилили гордих голів, не стали на коліна перед супостатом. Найвище підняті світлі голови скосили кулі, випущені мерзотниками без розпізнавальних знаків зі сховків під прикриттям.

Майдан встояв. Мерзота відступила із середмістя Золотоверхого Києва, щоб повиповзати, замаскованою в зелене, на сонячному Кримському пів-острові, в оранжево-чорне — посеред териконів Донбасу. Вона й досі там править кривавий бенкет, перетворюючи колишню курортну перлину в ядерну потвору, а потужний промисловий регіон — у деградовану зону, не придатну для щасливого життя.

П’ять років. Невимовно болюча безкінечність. Ні покари за злочини. Ні відповідей на запитання «чому» і «як» усе це сталося. Ні впевненості, що більше таке не повториться…

Нинішнього 20 лютого Одеса, до якої, на щастя, попри всі спроби, та зелена мара не добралася, вшановувала Героїв Небесної Сотні. До пам’ятного знака (ще й досі не до пам’ятника, а лише до каменя, де він мав би вже височіти) Героям Небесної Сотні представники влади і громади принесли квіти. Портрети Героїв, хвилина мовчання, правильні слова…

«Минуло п’ять років з тих трагічних подій. Тоді учасники Революції ціною власного життя довели, що справедливість, свобода та європейський вибір — це не просто красиві слова, а найбільші цінності. Ця пам’ять залишиться назавжди в серцях українців», — звернувся до присутніх голова облдержадміністрації Максим Степанов.

«Мужні й освічені. Люди різних професій і ще тільки-но студенти — всі вони справжні патріоти своєї держави. Всіх їх, незалежно від віку та національності, об’єднала українська земля і бажання жити у вільній, демократичній державі. І за це вони віддали найдорожче — свої життя», — сказав, вклоняючись Героям Небесної Сотні, голова облради Анатолій Урбанський.

А в Києві, у Михайлівському соборі, який став першим прихистком для студентів, побитих «беркутівцями» ще в листопаді 2013-го, й останнім притулком перед вічністю для більшості з Героїв Небесної Сотні, митрополит Київський і всієї України Епіфаній наголосив: «Завдяки їх жертовному подвигу ми з вами сьогодні маємо об’єднану націю, ми маємо відкриті кордони Європейського Союзу, а також ми з вами маємо автокефальну незалежну Українську православну церкву. І це — плід їхньої жертовності, їхньої любові до своєї Батьківщини, їхньої любові до своїх ближніх. Ми молимося, щоб Господь упокоїв їхні душі, дарував їм вічне і блаженне життя в Царстві Небесному».

П’ять років. Боротьба за гідність і волю триває. Чи, може, вона тільки починається?