Одного разу йшла Фонтанською дорогою і потрапила під «обстріл» журналістів однієї відомої одеської телекомпанії. Мова зайшла про стан охорони здоров’я у місті. Скажу одразу — я добре знаю, скільки за останні роки зроблено у цьому напрямку позитивного на всіх рівнях, розбиралася у цьому питанні самостійно, слідкую за повідомленнями, особисто перевіряю зловтішні навіювання з екранів та моніторів.

Те, що я відкрила для себе, являло собою зовсім не той зубожілий світ, що складався із розпачливих зойків, нескінченних побоювань та брехні про «міністра-санітарку». Отже, почала розповідати у мікрофон і на камеру по темі, називаючи конкретні адреси медичних новобудов, оновлених поліклінік. Можу запевнити, що їх чимало!

Для колориту пригадала спогади власної бабусі про стоматологію її молодості, про «педальну» бормашину, про шприці, що годинами кипіли у стерилізаційних бачках, про баночки з-під гірчиці як посуд для аналізів. І що? Журналістка, молода дівчина, почала відверто позіхати, поглядати на всі боки, вишукуючи більш гідний об’єкт для інтерв’ю. Знайшла чи ні?

Можна навіть не сумніватися, що репортер виудила з перехожих потрібну негативну інфу, бо у мікрорайоні при Фонтанській дорозі успішно працюють новенькі поліклініки, поруч з якими, ближче до моря «елітне партійне ліксануправління», якому заздрили колись рядові хворі… У наші часи цей медичний заклад слугує свого роду лакмусовим папірцем того, як було і як стало у міській медицині. Прості одесити наразі обслуговуються в районних лікарнях набагато краще, ніж партійні бонзи минулого.

Виходило, що не того чекала від мене телевізійна бригада, а мій монолог явно йшов у розріз із її редакційним завданням. Неважко уявити, що воно було спрямоване у якесь розгромне русло. А тут – позитив!

Можна знайти тих, кому вигідно паплюжити всі нові починання у тій же медицині, кого влаштовує старий стан речей. Ну, а можна самостійно знаходити, як зараз модно висловлюватися. “Загуглити” у мережі потрібні факти, порівняти їх, дійти висновків, а, цілком вірогідно, і порадуватись за нас із вами! Є у нашому житті привід для оптимізму! Виходить, варто напружити власний інтелект, і світ предстане цілком пристойним, а не суцільним злом.

За останні роки ми вже повністю відучилися від прагнення чистоти, порядку, нормальних людських відносин.

У тренді нахабнувата поведінка і прагнення потоптати усі «конвалії», що все ж таки мають місце у нашому житті. Відбувається це бездумно, часто-густо несправедливо і у будь-який спосіб.

І ось який напрошується сумний висновок — негативний контент вже не перешкода, а перевага для поширення. Той, хто сприймає інформацію, вже за звичкою хоче приєднатися до тих, хто несвідомо відчуває, що негативні факти засвоюються легше, та й ламати завжди зручніше, ніж створювати щось з свіже і продуктивне.

Інші думки такого «реципієнта» вже не цікавлять. А дарма! Адже є таке розуміння — картину світу, справді повноцінну, необхідно створювати багатьма інформаційними мазками, а не жувати одноманітний інформаційний попкорн, вироблений невідомо де і ким. Врахуйте і ту обставину — фіктивну інформацію зробити дешевше, ніж шукати справжню, займатися аналітикою.

Не закликаю до флешмобів, бойкотів негативу, який набив оскомину, але й не раджу одягати рожеві окуляри! Не зву навіть до фахової відповідальності тих, хто розповсюджують і концентрують у нашому житті недобрий контент і роблять це з власної волі, а не тільки за гроші. Їх, схоже, зупинити вже неможливо. Але усім користувачам соцмереж пропоную входити в інформаційне поле з розумом, залишивши на його порозі зайву довірливість, та взявши із собою світлий настрій та думки. Так цікавіше жити!