Відколи нам, державно-комунальним газетам, осяяли шлях до свободи, кожне свято ми зустрічаємо з особливим настроєм: а чи не останнє воно, бува? Чи зустрінемо його наступного року у тому ж складі і не на принципово гірших позиціях?

«Ви ще там не закрилися?» — раз у раз запитують у нас доброзичливці чи просто зіваки — то плутаючи нас зі співзвучним і таки почилим у бозі «Одеським вісником», то десь там собі припускаючи, що й у нас шансів не надто багато. І побоювання ці (чи сподівання?) – не такі вже й перебільшені. Важко навіть описати, які то віражі по звивинах визволительного законодавства доводилося робити, аби до ваших рук міг потрапити, зокрема, і цей святковий номер.

І в усієї цієї невизначеності та непевності був хіба один цікавий момент. В житті й роботі нашій з’явилося місце … диву. Вийшов 5 січня перший цьогорічний номер – диво! Бо цілком міг не вийти. І ще кількома місяцями раніше ця перспектива виглядала ледь не фатальною. Виграли тендер на інформаційну співпрацю з обласною радою – теж диво. Бо за прикладом багатьох інших органів самоврядування наші обласні обранці легко могли на цю справу виділити ледь не символічну суму. Те, що виграли саме ми, виглядає якраз цілком закономірно – хто краще міг бути заточеним під потреби обласного парламенту, ніж створена ним газета, яка майже 30 років займалася його інформаційним обслуговуванням? Ключовим тут було рішення передбачити кошти на масову інформацію. І обласна рада рішення це ухвалила. Рятівне для нас рішення, котре дає шанс не просто дожити до Нового року в очікування чергового дива, а зберегти й розвинути найліпші наші надбання, напрацьовані вже кількома поколіннями журналістів, не скотитися до рівня дошки привітань та оголошень чи видання, де півтора працівники копіюють на шпальти статті із інтернету, імітуючи бурхливу публіцистичну діяльність. І зовсім не в пошуках дешевою популярності саме у сьогоднішньому святковому номері ми розпочинаємо подачу матеріалів, які зазвичай, викликають інтерес у читацької аудиторії, не потребуючи якихось надзусиль і надвитрат. Гороскопи, анекдоти, рецепти з гарною телепрограмою на додачу. Починаючи відсьогодні все це – на 9 та 10 шпальті нашої суботньої газети. За ту ж ціну і за рахунок додаткових сторінок – газета з 12 шпальт виросте до 16-ти. Бо в житті має бути місце не тільки подвигу, проблемам і трудам, але й дозвіллю, святу і … диву. І, як ви зрозуміли, наш редакційний десерт готуватиметься не за рахунок основних страв, якими, як і раніше, залишаються новини, аналітичні матеріали, змістовні інтерв’ю та об’єктивні розслідування.