Своє професійне свято, перше після початку процесу роздержавлення, журналісти районних рупорів — глашатаї реформаторських процесів в Україні, місцевих, регіональних і національних нових — зустрічають зі сльозами на очах, у прямому розумінні цього слова.

Серед північних районів Одещини сьогодні найбільше потерпає творчий колектив газети «Промінь» Ширяївської районної ради. Маючи велику багаторічну довіру читачів і, завдяки цьому, непогану передплату на 2019 рік, «Промінь» фактично з лютого місяця не виходить. Дотепер віддані читачі не отримали жодного номера, хоча колектив налаштований плідно працювати, пишучи, як мовиться, у стіл. Головна причина в тому, що депутати райради досі не спромоглися внести на розгляд сесії важливе питання щодо передачі майна колективу редакції. А без основних засобів виробництва та приміщення медіа не можуть пуститися у вільне плавання. Проте ширяївські журналісти з оптимізмом дивляться на життя. Як стало відомо з неофіційних джерел, редакторка «Променя» Тетяна Погорєлова частково повертає кошти своїм передплатникам, перед якими їй найбільше соромно, що газета не виходить…

Великі надії на роздержавлення мав і редактор «Миколаївського вісника» Сергій Палієнко – розраховував на державну підтримку. Зараз він майже самостійно, в одну особу, готує випуски газети. Тираж його творіння нараховує не більше 1,5 тис. екземплярів. Для невеличкого Миколаївського району це непогано. Щоправда, за свою працю, через «жебрацьке» фінансування редактор отримує півставки, бо береже кошти на друкування газети.

У Любашівці трудовий колектив газети «Хлібороб» (редактор — Анастасія Олійник) з тиражем майже 4,5 тис. екземплярів (до речі, чи найбільший серед більшості аналогічних видань) через юридичні перипетії змушений змінити історичну назву видання на іншу.

А загалом, як співав Утьосов про маркізу, — все добре, все добре!

На знімку: Миколаївський редактор С. Палієнко і ширяївська журналістка В. Томило на вшануванні журналістів в обласній раді (2018 рік)