Переконлива, майже тотальна перемога «Слуги народу» на парламентських виборах не залишила жодної надії мерському блоку, який сподівався мати своє лобі в майбутньому парламенті.

Мер Харкова Геннадій Кернес, мер Одеси Геннадій Труханов та інші міські голови, об’є-днавшись перед виборами в партію «Довіряй справам» і ставши під прапори «Опозиційного блоку», повели в Раду ресурсно потужну силу, зважаючи на мерський адмінресурс і фінансову підтримку з боку Ахметова й Коломойського. Однак «Опоблок» ледь набрав 3% голосів виборців. В Одесі його результат трохи вищий — у межах 7%. Але це теж мізер порівняно з тією ж «Опозиційною платформою — За життя», з якою Мураєву, Кернесу й Труханову довелося боротися на тому ж електоральному полі, відбираючи одне в одного голоси виборців. Істерика Галантерника, що вилилася в серію бордів проти опонентів, не допомогла «ОБ», а, скоріше, підштовхнула тих, хто не визначився, в бік «Слуги народу». У результаті в Одесі Бойко з Медведчуком набрали від 20 до 24% залежно від округу. А мерський блок, хоч і незначно, але поступився навіть партії Шарія.

Попри підтримку мерів міст, під натиском «СН» упали й мажоритарні округи, жирно підгодовані старими політиками. В Одесі президентська сила вибила звідти чинних депутатів ВР, виставивши проти них мало кому відомих кандидатів. І все-таки здобула переконливу перемогу.

Так, у 135-у окрузі (Приморський район Одеси) беззмінного нардепа Сергія Ківалова (він набрав 31,63%) обійшов ресторатор Олексій Леонов з результатом 40,21%. Не допоміг почесному президентові юракадемії і двійник «Слуги народу» якийсь Євген Леонов з Білгорода-Дністровського, котрий балотувався як заступник директора ТОВ «Слуга народу» й зумів відтягнути на себе 5,15% голосів. Пам’ятник упав.

У 133-у окрузі (спальному Суворовському районі), де Труханов мав найвищу підтримку, переміг уродженець Одеси, а нині киянин, урбаніст Олександр Горенюк. Із 47,08% голосів ставленик «Слуги народу» обі-йшов народного депутата України від БПП Дмитра Голубова, який набрав трохи більш ніж 40%. Того самого нардепа, який у суді «у справі Краяна» взяв на поруки мера Геннадія Труханова під час обрання йому запобі-жного заходу. Голубов відкрив на житломасиві Котовського найбільшу в Одесі депутатську приймальню, яка прославилася тим, що навіть двірників відправляла на відпочинок за кордон. Але щедрий на подарунки нардеп цього разу до парламенту не пройшов.

У 134-у окрузі (Малиновський район Одеси) кандидат з Ізмаїла, керівник газети «Придунайские вести» Олег Колєв легко (з 35,11% голосів) обійшов нардепа від БПП самовисуванця Геннадія Чекіту, який отримав на своєму окрузі досить скромний результат — 8,52%. Тут головним конкурентом «Слуги народу» був колишній міністр транспорту Євген Червоненко, котрий набрав 16,85%.

У 136-у окрузі (спальному Київ-ському районі) перемогу здобув теж мало відомий широкій публіці «слуга», керівник «Фітнес-центру» Артем Дмитрук із 32,66% голосів. Його головний конкурент, кандидат від «Опозиційної платформи — За життя» Віктор Баранський, набрав 26,32%. А ставленик Труханова, депутат Одеської міськради, член фракції «Довіряй справам» Дмитро Танцюра — трохи більше 9%. Він ішов як самовисуванець, але на білбордах красувався разом із мером Трухановим.

Загалом у всіх чотирьох одеських округах здобула перемогу партія Зеленського, набравши від 41,31% у Приморському районі до 48,23% у Суворовському.

Поразка партії мерів, як і мажоритарників, яких міські голови вели в парламент, — це удар і по самих мерах. І хоча Геннадій Кернес намагається переконати, що не слід плутати парламентські вибори з місцевими, результати нинішнього волевиявлення — поганий сигнал для місцевої корумпованої влади, яку чекає перезавантаження. Володимир Зеленський відразу після оголошення результатів екзитполів дав зрозуміти, що питання місцевих виборів уже на порядку денному. «Не розслабляйтеся», — порадив він.

Чергові місцеві вибори мають пройти в останню неділю жовтня 2020-го. Але якщо буде полі-тична воля, то ми вже цього року можемо побачити четвертий тур виборів. Сьогодні команда Зеленського зберігає високу електоральну підтримку, і на цій хвилі перезавантаження місцевої влади й уливання в неї свіжої крові — цілком здійсненне завдання для «Слуги на-роду».

Як варіант команда Зеленського може запустити механізм перезавантаження влади лише у великих містах — Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі й ін. Мер Києва Віталій Кличко і мер Дніпра Борис Філатов були змушені заявити про готовність ініціювати дострокові місцеві вибори. Що ж стосується Одеси, то міський голова Геннадій Труханов може, за певних розкладів, навіть достроково залишити пост або відмовитися балотуватися на новий термін, з огляду на кількість відкритих проти нього кримінальних справ. Їх розгляд у новому Антикорупційному суді стане випробуванням не тільки для самого Труханова, а й для президентської команди, яка пообіцяла викорінити корупцію у владі й посадити чиновників-розкрадачів. Хоча Труханов триматиметься до останнього. Не для демаршів лондонська бізнес-група, що має свої активи в Одесі, делегувала його у владу. Але й спустити на гальмах усі кримінальні справи щодо Труханова навряд чи вийде. Вони давно у фокусі уваги громадськості, до думки якої, як показала ситуація з призначенням нового губернатора Одещини, Зеленський готовий прислухатися. Принаймні, поки що.

У команди Зеленського, звичайно ж, є шанси змістити Труханова й за допомогою дострокових місцевих виборів у разі, якщо «Слуга народу» виставить проти нього сильну кандидатуру. Бажано з місцевих. Одеса, як свідчить практика, негативно ставиться до тимчасових правителів і парашутистів.

Рейтинг Труханова тримався завжди на довірі, яку городяни, звичайно, висловлювали однією фразою: «Всі крадуть, але він хоч щось робить». У команди Зеленського є шанс позбавити людей від приреченості й показати їм, що можна працювати інакше.

Звичайно, Труханов може залишитися у владі й далі рулити Одесою. Така перспектива теж цілком реальна за умови, що в країні буде збережено старі правила гри, за яких долю градоначальника вирішує Київ шляхом договорняків між групами впливу. Але виборці очікують від Зеленського швидких рішень. А без повного перезавантаження влади, в тому числі на місцях, провести зміни в країні нереально.

Джерело: «Дзеркало тижня. Україна» (https://dt.ua).