У ЮНЕСКО офіційно підтверджено включення об’єкту «Тіра-Білгород (Акерман) — на шляху від Чорного до Балтійського морів» до попереднього списку всесвітньої спадщини.

Це прадавнє місто виникло у 6 ст. до н.е. на місці грецької колонії Тіра. Через пів тисячоліття потрапило під зверхність Риму. У 8-9 ст. слов’янські племена уличів і тиверців заснували м. Білгород. У 13-15 ст. воно належало генуезцям, які назвали його Монкастро. Збереглися рештки збудованої ними фортеці.

Потім Білгород під назвою Четата-Албе (Біла фортеця) став столицею Нижньої Молдавії. У 1484 році був захоплений Османською імперією та перейменований 1503 року на Акерман (Білий камінь). Понад три століття місто перебувало під владою Туреччини, а у 1812 році, внаслідок російсько-турецької війни, відійшло до Російської імперії.

З 1940 місто було центром Акерманської області УРСР. 9 серпня 1944 року, за два тижні до визволення його радянськими військами, місту було повернуто історичну назву Білгород-Дністровський. Від 1957 р. — це райцентр. Згідно з висновками ЮНЕСКО, Акерман є унікальним комплексом пам’яток, який має потенціал видатної універсальної цінності, що виходить за межі національних кордонів та становить загальну цінність для нинішніх і майбутніх поколінь.