На базі приватного сільськогосподарського підприємства імені Фрунзе, що на Харківщині, пройшов шостий із десяти тренінгів у рамках проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України», за фінансування Глобального екологічного фонду.

Господарство імені Фрунзе вже більше двадцяти років застосовує ґрунтозберігаючий поверхневий обробіток, без використання плуга, в тому числі для зароблення органічних добрив. За досягнутим рівнем урожайності культур воно є одним з лідерів на Харківщині. Однак перед ним, як і перед іншими агровиробниками, зокрема й Одещини, стоїть серйозний виклик — посухи.

Глобальне потепління, зниження родючості ґрунту вдвічі за останні 100 років, деградація земель, зменшення кількості людей, залучених в аграрній галузі, подорожчання виробничих ресурсів (техніка, паливо, добрива, засоби захисту рослин) — усе це, на думку Миколи Косолапа, експерта ФАО, доцента кафедри землеробства та гербології НУБІП України, є серйозною загрозою для забезпечення людства продовольством у наступні десятиліття. Ведення сільського господарства на засадах сталого розвитку, що дозволить підтримувати продовольчу безпеку, не шкодити екології та бути економічно ефективним, нині для виробників є глобальним завданням. І саме ґрунтозберігаюче землеробство, переконує Микола Косолап, є отією довгостроковою стратегією.

Воно передбачає три основні принципи. Перший — біорізноманітність, або сівозміна, причому одна з культур має бути бобовою. Другий — земля повинна постійно бути під покривом культур — або під вегетуючими, або під рештками рослин. І третій — мінімальне втручання, тобто мінімальний обробіток ґрунту. Це основні принципи, аби земля не погіршувалася, а покращувалася, що, в свою чергу, збільшить урожайність.

Теоретичну частину тренінгу продовжив Микола Шевченко, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри землеробства ім. О.М. Можейка Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва. На його думку, основними причинами зменшення родючості ґрунтів внаслідок інтенсивного суцільного обробітку є прискорення процесу мінералізації, підсилення емісії вуглецю та посилення ерозії. За прорахунками науковців, застосування безполицевого та нульового обробітків поліпшує водостійскість і вітростійкість структури ґрунтів на 3—7% та підвищує захисну ефективність поверхні ґрунту на 10—30%. «Але впровадження будь-якого мінімального обробітку ґрунту має передбачати періодичне його розущільнення глибоким або надглибоким розпушуванням, не рідше одного разу на три-чотири роки», — додає вчений-аграрій.

Під час практичної частини учасники тренінгу побачили ефективність застосування різних систем обробітку ґрунту в господарстві, їх агротехнічну та економічну ефективність, а також екологі-чну прийнятність.

Наступний тренінг «Школи фермера» запланований на жовтень. Слід зазначити, що найактивніші учасники тренінгів ФАО отримають можливість долучитися до міжнародних практик і пройти стажування у передових ізраїльських фермерів та науковців у сфері ґрунтозахисних технологій і раціонального природокористування.