На березі Дністровського лиману відбувся черговий етап природоохоронної акції «Я прибрав — твоя черга». Подібні заходи вже пройшли у Києві, Кривому Розі, Дніпрі та інших містах. Цього разу школярі й студенти зібралися разом, щоб прибрати сміття на центральному пляжі Овідіополя.

Дністровський лиман — най-більший в Україні. У нього впадає велика водна артерія Дністер, яка бере початок у Карпатах і протікає через кілька областей України та Молдови. На своєму шляху вона збирає величезну кількість сміття і несе його у лиман, скаржаться екологи.

«Дністер є джерелом питного водопостачання для понад мільйона жителів Одещини. Протікаючи територією семи областей України і Молдови, він приносить нам усе сміття, починаючи від верхів’я. Це, перш за все, загрожує здоров’ю людей, а по-друге, шкодить самій річці, лиману, морю. Найбільше ж потерпають малі річки, які взагалі можуть зникнути, — зазначає начальник Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Лілія Гричулевич.

Дев’ятикласниця Ірина Беженар пояснює журналістам, чому вона в сонячний день замість того, щоб розважатися з друзями, вирішила збирати сміття: «Я не байдужа до природи, тому охоче долучаюся до подібних акцій. Найчастіше знаходимо пляшки, недопалки, обгортки від цукерок».

Але не тільки. Учасники акції зібрали «колекції» з використаних шприців, засобів контрацепції, підгузків, зламаних іграшок. «У нас діти виховані — нам дорослих треба перевиховувати», — коментує Лілія Гричулевич.

Дністровський лиман — не єдина водойма, яка потерпає від тих, кого забезпечує питною водою. Ще гірша доля малих річок Одещини. Більшість з них уже на межі зникнення.

Про одну з таких річок, яка гине, нам розповіла вчителька географії Йосипівської загальноосвітньої школи Ольга Бойко: «У межах нашого села протікає річечка Барабой. Починається вона в Роздільнянському районі і впадає в Чорне море. Саме цим й унікальна, бо, зазвичай, у моря впадають великі річки, а малі є їхніми притоками. Довжина Барабою — 92 кілометри. Ми стараємося зберегти свою річку. Постійно проводимо екологічні акції, прибираємо сміття, висаджуємо на берегах дерева».

Та не тільки сміття шкодить природній течії Барабою. Місцеві жителі не дотримуються 25-метрових обмежень, передбачених природоохоронним законодавством: люди розорюють свої городи впритул до берегів, а відтак увесь бруд і ґрунт з угідь потрапляє в Барабой і він замулюється. Це основна причина зникнення малих річок.

Показали нам й іншу маленьку річечку, що на межі загибелі, — Скуртянку.

«Ви бачите, до чого призвела людська байдужість: русло майже висохло, заросло очеретом. Це ми самі доводимо до такого стану річки. Люди розорали городи до урізу води. Поверхові стоки разом з ґрунтом і сміттям потрапляють у Скуртянку і це призводить до її замулення, заростання. А ще люди облаштовують невеличкі греблі, містки і переходи, що також спричиняє пересихання русла. Потрібно провести інвентаризацію малих річок, екологи мають зробити висновки, які перешкоди треба прибрати з русел, а які залишити», — пояснила Лілія Гричулевич.

Загалом того дня учасники акції зібрали стільки мішків з непотребом, що й не злічити. Вони й надалі готові дбати про чистоту довкілля. Втім, зауважують: «Якщо хочете, щоб більше дітей прибирало, — дайте нам музику!».

Не смітити, коли відпочиваєш, і час від часу, скажімо, по суботах, влаштовувати прибирання — це наразі основні інструменти боротьби за чистоту довкілля. Що ж стосується центрального пляжу в Овідіополі, то, очевидно, не зайвим було б поставити там сміттєві баки. А це вже питання до місцевої влади.