Винуватці свята, подружжя Браткевичів, проживають в Одесі в затишному будинку на вулиці Сєрова. Коли ж як не тепер згадати молоді роки! Ніна Михайлівна Браткевич розповідає, що в молодості весілля у звичному розумінні не було. Викопали картоплю, пішли в сільраду і «розписалися».

Застілля було нехитре, бо незаможно жили в ті часи люди. Головне блюдо — смажена картопля. Мама, яка залишилася з шістьома дітьми одна (Ніна Михайлівна — п’ята), ставила на ноги всіх сама, тож доводилось сутужно. Це був 1969 рік. Ніна Михайлівна родом з Березівського району, а Федір Матвійович — з Білгород-Дністровського.

Подружжя працювало на заводі «Пресмаш», Ніна Михайлівна — контрольним майстром, а Федір Матвійович — станочником протягом сорока років, а потім ще вісім років на заводі «Мікрон».

Найважливішою подією спільного життя подружжя називають народження доньки. Пригадують, що тоді Федір бігав по парку і кричав від щастя.

Нинішнє золоте весілля і вінчання — це сповнення мрії про справжнє весілля, якого не вдалося справити у молоді роки. У подружжя велика родина. Це Федорів брат з дружиною, Михайло і Валентина; дві сестри Ніни, Соня і Міла; дві дочки подружжя, Ольга і Люда, а ще п’ятеро онуків: Аня, 1991; Віталія, 1993; Даяна, 1997; Ніколь, 1999; Матвій, 2012; і наймолодша правнучка Улянка, 2015.

На честь знаменної події золотого ювілею подружжя Браткевичів привітали співробітники КУ «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Приморського району міста Одеси» і Приморської районної адміністрації.