Алла Єрмолова – молодший сержант, командир танка. Служить у танковому батальйоні в окремій мотопіхотній бригаді. Родом з Кіровоградщини. Старший солдат Ігор Єрмолов – навідник гармати танка, яким орудує… дружина Алла. Так-так. Але, за словами Ігоря, командувати Аллі вдається лише на службі. У позаслужбовий час (а його вкрай замало) – чоловік, як і годиться – господар у хаті.

До служби в армії їм обом довелося змінити не одну роботу: то малі заробітки, то скорочувались та банкрутували підприємства. Останнє місце, де працювала Алла – виправний заклад у місті неподалік її села. Там і зустріла свого Ігоря, який проходив службу кінологом тієї ж установи. Невдовзі побралися. Утворилася нова сім’я. Алла стверджує, що це – не випадковість, а доля.

Разом у війську вони недовго: усього два роки. Все звикли робити удвох: разом стріляють, разом обслуговують свою броньову машину, і так само удвох переживають, коли щось не виходить.

- До того, як стати командиром танка, — розповідає про свій армійський шлях Алла Іванівна, — я перебувала на посаді бойового медика в одному із мотопіхотних підрозділів нашої бригади. Потім – «учебка» у Навчальному центрі Десни. І от я вже – командир грізної «шістдесятчетвірки». Колись і уявити не могла, що керуватиму екіпажем машини бойової. Спочатку не все виходило. Та відбутися як танкісту допомогли командири і «бувалі».

І справді, жінці керувати у бою багатотонною машиною – справа не з легких. Тим більше, що командир танка відповідає не лише за техніку, а ще й за життя свого екіпажу. Як бойовий медик, тендітна білявка Алла Єрмолова має на своєму «рахунку» не одне врятоване життя своїх побратимів, перебуваючи в зоні ООС минулої ротації.

Невдовзі для сім’ї Єрмолових наступне випробування: кілька тижнів злагодження на полігоні — і бригада знову виконуватиме завдання за призначенням в районі проведення ООС. Та вони його обов’язково витримають, адже вони – справжня бойова сім’я, яку гартує війна…