Богданові лише двадцять та, незважаючи на молодий вік, він уже вправний механік-водій надійного «бойового коня» піхоти БМП-1. Від нього залежить справність двигуна, ходової частини цієї бронемашини, швидкість на марші, маневр на полі бою. А це чимало для успішної дії його механізованого відділення.

Народився і виріс Богдан Назаренко у славетному козацькому краї за порогами Дніпровими, отож і не дивно що матуся дала таке ім’я, тут же у Запоріжжі закінчив школу та вище професійне моторобудівне училище за № 27, отримав фах верстатника широкого профілю. Близько року працював на підприємстві «Мотор-Січ», у моторобудівному цеху. Звідси – практичні знання техніки. Як у народі кажуть, у хлопця руки до заліза тягнуться.

А як уродженець козацького краю, спробував себе і у бойовому рукопашному мистецтві. Про український Бойовий Гопак хлопець чув і цікавився трохи, та у Запоріжжі захоплювався східним єдиноборством карате, володіє другим даном.

Отож усі напрямні склалися в єдине ціле: прадавнє козацьке ім’я, яке і гетьмани у сивій бувальщині носили, патріотизм, який є невмирущим на славному Запоріжжі, потяг до бойової техніки, спортивний характер бійця – дали результат: за власним рішенням Богдан підписав трирічний контракт зі Збройними силами України, хоча строкової і не служив. Після підготовки в навчальному центрі «Десна» прямим ходом, як кажуть «мехводи», прибув до свого батальйону, прямісінько в район проведення ООС, у населений пункт Піски, одну з найвідоміших позиційних точок цієї неоголошеної гібридної війни з російським агресором, що точиться зараз за територіальну цілісність України на Донбасі. За місяць перебування в секторі мав вже і епізод, коли відчув, як це – бути під обстрілом противника зі стрілецької зброї.

На запитання, як рідні ставляться до його рішення стати оборонцем рідної землі, по-чоловічому задумався і відповів:

- Мати переживає, але щоразу, коли телефонуємо одне одному, каже, що пишається мною, та і кохана дівчина також... Однокласники – ті, які на службі та воюють, кажуть – молодець, так має бути.

Нещодавно Богдан зі своїм екіпажем отримав неоціненний практичний досвід в подоланні водної перешкоди за штурвалом своєї БМП:

- Ух, «беха» — класна штука, цікава машина, — у захваті розповідає солдат. – Особливо на воді. Відчуваєш, як легко та стрімко йде ця тринадцятитонна машина, неначе козацька «чайка»! Супер!

Командир бойової машини задоволений своїм механіком-водієм. Зараз хлопці разом вправно готують свою броньовану машину до виконання завдань за призначенням.

Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що у солдата Богдана Назаренка – сьогодні перший «дорослий» ювілей. Йому виповнюється двадцять. Тож, щиро вітаємо його з Днем народження, бажаємо солдатської удачі, щастя, успіхів і, звичайно – Перемоги!