Частка агросектору в портфелях банків перевищує 40—50%, але це не є позитивним знаком для банківського ринку. Таку думку під час «круглого столу» «Ефективні моделі фінансування агросектору за підсумками 2019 року», організованого «Фінансовим клубом», висловив заступник голови правління «Ощадбанку» Андрій Стецевич.

І пояснив: «Нема чим пишатися, якщо 40—50% у кредитному портфелі банків припадає на долю агросектору. Це означає, що ми країна третього світу, яка експортує сировину». За його підрахунками, в Україні десь 35—40 тисяч бізнес-юнітів, що займаються сільським господарством, тоді як у Польщі — 800 тисяч.

Андрій Стецевич розповів, що кредитуванням агросектору «Ощадбанк» почав займатися лише три роки тому, а тепер 40% його портфелю — це агросектор.

«Якщо ж брати суміжні галузі, такі як переробка сільгосппродукції, то цей показник — понад 50%, більше 6 мільярдів гривень, хоча починали із 2 мільярдів», — додав він.

«Ми сьогодні стали одним з найбільших, якщо не найбільшим, кешбеком для підприємців. Понад 40% усіх компенсацій відсоткової ставки, агрокомпенсацій з бюджету проходить через наш банк. І ми дуже активно розробляли програми, щоб ця компенсація добігла до кінцевого споживача послуг», — зазначив Андрій Стецевич.

За його словами, активно залучати муніципалітети до програм компенсації дозволила саме децентралізація. «Ми зараз активно залучили муніципалітети до програми компенсації відсоткової ставки і запустили вже 45 програм. Але в Україні більше 400 міст і понад 5000 ОТГ, тож ставимо за мету мати не 45—50, а тисячі програм компенсації ставки», — заявив Андрій Стецевич.

Аграрний сектор — пріоритетний для Міжнародної фінансової корпорації (IFC), оскільки поки що Україна є аграрною країною, хоча частка аграрного бізнесу із часом розмиватиметься іншими секторами, зазначив під час «круглого столу» спеціаліст з фінансового сектору IFC Кирило Мухомедзянов.

«Ми подали кілька концептуальних записок нашим донорам у головний офіс IFC у Вашингтон. Це і продовження проєкту аграрних розписок, перша фаза якого закі-нчується в червні 2020 року, і так званий agri climate smart finance, що перетинається зі стратегією «Укргазбанку», і фінансування технологій, які зберігатимуть клімат або зменшуватимуть негативний вплив на нього, і, певна річ, це проєкти з фінансування ринку землі. Дуже важливо надати рівні можливості її придбання для всіх учасників», — аргументував представник міжнародної фінансової корпорації.

Актуальну для вітчизняного агросектору проблему порушила на «круглому столі» директорка департаменту клієнтів малого та середнього бізнесу «Кредобанку» Ірина Груй: «В Україні нема достатньої кількості складських приміщень, щоб ми могли зберігати весь наш врожай. За останніми даними, можливості України зі складування — від 45 до 50 мільйонів тонн. Якщо ж ми збираємо більше 70 мільйонів тонн, як нинішнього року, то виникає питання, де весь урожай розмістити».

Потрібні інвестиції в побудову додаткових зерносховищ, щоб фермерам не довелося продавати врожай одразу з поля за низькими цінами.