До циклу зимових свят, за давньою та доброю традицiєю, Одеська нацiональна наукова бiблiотека проводить святковi заходи, зокрема, соцiопросвiтницький проект «Гостинна книгарня», який вiдкриває книжково-iлюстративна виставка до Дня Святого Миколая пiд назвою «Добро як сенс життя».

Майже всi країни Європи, Азiї та навiть Сходу мають свої цiкавi традицiї шанування i святкування дня Святого Миколая. В культурi рiзних народiв вiн вiдомий пiд рiзними iменами: Мiклаш, Йолопукi, Сейнт Нiколаус, Сантаклос, Фадер Крiсмас, Пер Ноель, Сiнтер Клаас та iншi.

В Українi день Святого Миколая здавна був важливим i веселим святом. Про це свiдчить численна дослiдницька, наукова та популярна лiтература, що представлена на виставцi.

Джерельною базою експозицiї стали науковi та академiчнi дослiдження професiйних iсторикiв i мистецтвознавцiв, працi церковно-iсторичного характеру про життя та дiяльнiсть Святого Миколая, етнографiчна лiтература, що висвiтлює вiтчизнянi i свiтовi традицiї, художня та дитяча лiтература (вiршi, пiснi, оповiдання, легенди тощо). Варто окремо зупинитися на декiлькох виданнях, якi, на думку бiблiотекаря, заслуговують на увагу, i якi рекомендуємо читати, щоб зрозумiти значення цього свята у нашому духовному й культурному життi.

Передусiм, наше «одеське» видання — дослiдження Надiї Верещагiної, iсторика культури, кандидата iсторичних наук, доцента ОНУ iм. I.I. Мечникова «Николай Мирликийский — духовный патрон новообращенного Киева» (Одеса, 2012 р.). Монографiя розглядає культурологiчну традицiю старокиївського шанування архiєпископа Мир Лiкiйського Миколая та доводить визначальне значення вiтчизняного культу у формуванні схiднослов’янської традицiї шанування Святого Миколая. Також варто звернутись до бiльш популярної статтi панi Надiї: «Iконописне чудо Миколая «Мокрого» в Свято-Макарiвськiй церквi», де йдеться про чарiвну iсторiю iкони i пов’язаний з нею сюжет «Чудо з немовлям».

Слiд вiдзначити, що культурологiчнi роботи Н. Верещагiної є результатом серйозної дослiдницької роботи, займають чiльне мiсце в iсторiї православної культури i поширюють iнтерес до духовного i матерiального спадку Київської Русi.

Вже декiлька рокiв поспiль у читачiв бiблiотеки користується популярнiстю — монографiя Iгоря Кiсарова «Святий Миколай Чудотворець: факти, перекази, сучаснiсть» (Миколаїв, 2012 р.). В книзi — стародавнi та сучаснi факти про Святого Миколая: життєпис, велика кiлькiсть свiдчень про чудеса, рiзноманiтнi жвавi iсторiї. Окремим роздiлом представлено шанування Святителя у релiгiйнiй та народнiй культурi; цiкаво простежується зв’язок традицiї з сучаснiстю. З глибокою повагою i любов’ю подано iсторiю мiста Миколаєва, що отримало назву на честь Святого. Книга надзвичайно пiзнавальна i адаптована як для церковного, так i для свiтського сприйняття. Корисним i сучасним додатком до книги є DVD-диск з iнформацiєю про Святого Миколая: репродукцiї iкон та зображень; свiтлини пам’ятних i знаменних мiсць, пов’язанi з Чудотворцем; тексти найбiльш поширених молитов тощо.

Святий Миколай — один з найулюбленiших i найпопулярнiших образiв українського церковного малярства. Українська iконописна традицiя образу Святого Миколая становить одну з найбiльш значущих тематичних груп серед збережених пам’яток українського середньовiчного мистецтва. Про основнi традицiї в зображеннi Святого Миколая в iконописi розповiдає Любов Бурковська у книзi «Iкони святого Миколи в українському малярствi кiнця ХIV — ХVI столiть: ґенеза, особливостi iконограф» (Київ, 2015). У книзi розкрито ґенезу, iконографiю та семантику українських iкон св. Миколи кiнця ХIV — ХVI столiть; розглянуто особливостi та шляхи адаптацiї образу в мистецтвi Київської Русi; дослiджено закономiрностi та принципи побудови житiйних iкон святого тощо. Видання довершує чудове оформлення (так i хочеться взяти до рук!) та численнi iлюстрацiї.

До питання традицiї iконопису звертається мистецтвознавець, науковець Нацiонального художнього музею України Iнна Пархоменко. Її розвiдки публiкуються на сторiнках перiодичних видань, зокрема у журналi НХМУ «Музейний провулок» (№ 1 (3), 2005) та у журналi «Православний вiсник» (№ 1, 2003). У статтi «Унiкальна iкона святителя Миколая (ХVI ст.) iз Слупського монастиря м. Києва» панi Пархоменко знайомить читача з ранiше невiдомою i рiдкiсною iконою Святого Миколая, що зберiгається в Нацiональному музеї, i яка нiколи не експонувалася i не дослiджувалася.

На виставцi можна побачити унiкальнi раритетнi книги (виданi на рубежi ХIХ — ХХ ст.), що не втратили своєї актуальностi i сьогоднi. Серед експонатiв — перлина релiгiйної лiтератури, видання славетної одеської друкарнi Євгена Фесенка «Жизнь и чудеса святителя Христова Николая Чудотворца, архиепископа Мир Ликийских» (Одеса, 1894).

Надзвичайно широко образ Святого Миколая представлено в художнiй лiтературi, вiршах, фольклорних творах. Данину цiй традицiї вiддав i Iван Франко, склавши вiрш «Чудо з утопленим хлопцем» i казку «Суд Святого Миколая» про дива i мудрiсть Чудотворця. Сучасна поезiя i твори Лариси Недiн, Людмили Вовк, Теодори Савчинської-Латик, Мечислава Малiнського та iнших пронизанi iдеалами людяностi, добра та любовi, якi впродовж свого життя стверджував Святий Миколай, i якi яскраво проявляються саме у цi свiтковi днi.

Для родинного читання пропоную «Книгу, яку треба прочитати до Дня Святого Миколая» (Київ, 2017). Важливо пояснити дитинi, хто такий Святий Миколай i чому треба чемно поводитися, робити добро, пробуджувати найщирiшi паростки душi. Книга нагадає про походження свята, його звичаї та традицiї, а вишуканi iлюстрацiї створюють справжнiй святковiй настрiй.

PS. А добро дiйсно зараз витає у повiтрi! Коли писалась ця стаття, до бiблiотеки завiтав Юрiй Немченко, науковець, читач, як то кажуть, з багаторiчним стажем, і подарував декiлька примiрникiв книги своєї доньки, фiлолога i письменницi Iрини Немченко «Вiдтiнки моєї долi»: поезiї про життя, любов i вiру у добро.

Отже, напередоднi «зимового» Миколая та з нагоди новорiчних свят запрошуємо до Одеської нацiональної наукової бiблiотеки ознайомитися з виданнями, оглянути виставку, зробити щось добре i гарне фото на пам’ять.

Виставка експонуватиметься до 10 сiчня 2020 року.