Україна посіла 88-у позицію зі 189 держав і територій, представлених у Доповіді про стан людського розвитку за 2019 рік, який ПРООН опублікувала 9 грудня. Це зачисляє нашу країну до високої категорії зі значенням Індексу людського розвитку (ІЛР) 0,750.

За період з 1990-го до 2018 року значення ІЛР України збільшилося із 0,705 до 0,750, тобто на 6,3%. За цей же період очікувана тривалість життя при народженні зросла на 2,1 року, середній час навчання — на 2,2 року, а очікуваний час навчання — на 2,7 року.

А от рівень життя, який вимірюється валовим національним доходом на душу населення, період між 1990 та 2018 роками у нас скоротився приблизно на 25,6 відсотка.

Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева зазначила, що наша країна демонструє прогрес у людському розвитку, незважаючи на збройний конфлікт на сході та пов’язані з ним економічні потрясіння: «Україна та українці виявили величезну стійкість і бажання досягти успіху. Про це свідчить індекс людського розвитку, що постійно зростає з 2000-го».

Україну торкнувся широкий спектр трендів і факторів, які вливають на розвиток регіону. Так, хоча рівень життя в країнах із середнім достатком у Європі та Центральній Азії вищий, ніж будь-коли, зміна клімату й технологічний прорив можуть значно уповільнити їхні зусилля щодо зменшення нерівності, йдеться в найновішій глобальній Доповіді ПРООН про стан людського розвитку.

Результати дослідження свідчать, що скорочення середнього класу, високий рівень неофіційної та нестабільної зайнятості, проблеми соціального захисту, еміграція кваліфікованих і молодих працівників та відчуття нерівності перед законом поглиблюють проблему в Україні та регіоні.

Відмінності за основними стандартами життя зменшуються, але водночас з’являються нові форми нерівності, спричинені неоднаковим доступом до технологій та освіти. Для бідних і вразливих груп населення це питання загострюється через зміни клімату.

І хоча загалом Україна, як і весь регіон, належить до середньої третини країн за показниками витрат на дослідження та розвиток, співвідношення висококваліфікованих і низькокваліфікованих працівників тут становить лише половину від країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). І з розвитком технологій у заможніших країнах подолати цю прірву буде ще складніше.

У Доповіді про стан людського розвитку за 2019 рік під назвою «За межами доходів, за межами середніх показників, за межами сьогодення: нерівність людського розвитку в ХХІ столітті» представлено нові підходи до вимірювання прогресу, що виходить за межі аспектів економічного зростання. «Це нове обличчя нерівності, і, як зазначається у цьому документі, нерівність не є нерозв’я-зною проблемою», — наголосив Ахім Штайнер, адміністратор ПРООН.

У доповіді міститься глибший аналіз дослідження соціоекономічної нерівності у трьох площинах — за межами критеріїв доходів, середніх показників та проблем сьогодення — і пропонується комплекс стратегічних заходів для її подолання.

Традиційно регіон, до якого входить й Україна, характеризувався більшою рівністю, однак зараз у ньому спостерігається нестабільність на ринках праці та соціальна ізоляція.

За даними ІЛР з урахуванням соціально-економічної нерівності, Європа та Центральна Азія загалом найменше втратили у сфері людського розвитку через нерівність. Це свідчить про те, що хоча тут й існує нерівність, вона проявляється менше, ніж в інших регіонах. Тут значно зросла частка осіб з вищою освітою, що наближається до показників розвинених країн.

Утім, свіжі результати підтверджують висновки регіональної доповіді за 2016 рік: нерівність на ринку праці й соці-альна ізоляція є основними викликами нерівності в регіоні та рушійними силами еміграції, що посилює тенденції скорочення населення у більшості країн. Ізоляція на ринку праці в регіоні є важливим аспектом як з огляду на наявність гідних робочих місць, так і тому, що доступ до соціального забезпечення часто пов’язаний з участю на офіційному ринку праці. Неофіційно зайняті особи більш схильні до бідності, нестабільності та до відмови в соціальних послугах і захисті.

Дані дослідження вказують на занепокоєння громадськості щодо якості врядування, особливо — через корупцію та нерівність перед законом, а відтак можуть свідчити про посилення тривог щодо нерівності, яка не відображається в офіційних соціально-економічних даних.

«Людський розвиток — це про розширення можливостей вибору для людей, — підкреслила Мір’яна Споляріч Еґґер, регіональна директорка ПРООН у країнах Східної Європи та Центральної Азії. — Підсумовуючи нинішнє становище регіону, його досягнення і проблеми, необхідно пам’ятати, що деякі форми нерівностей можуть загостритися в майбутньо-му».

Хоча за індексом гендерної рівності в регіоні загалом відзначається найнижча нерівність між чоловіками та жінками, жінки досі наражаються на дискримінацію на ринку праці. До того ж спостерігається негативна реакція на явний прогрес у встановленні гендерного балансу. Новий «індекс соціальних норм» у доповіді вказує на те, що в половині оцінених країн по всьому світу збільшилися прояви гендерних упереджень.

У зоні ризику перебувають також молоді працівники, мігранти, безробітні, люди з інвалідністю, історично маргіналізовані спільноти та мешканці сільських і віддалених місцевостей.

Отож надзвичайно важливою є політика, спрямована на вирішення системних проблем, базових соціальних норм і структур влади, зазначається в документі. Так, ключовою є політика врівноваження розподілу допомоги з догляду, особливо за дітьми, адже основний розрив між заробітками чоловіків і жінок упродовж їхнього життя формується до 40 років.

Ще одна рекомендація від ПРООН — впровадження політики, яка керується не лише критеріями доходу й передбачає заходи впродовж усього життя людини, що починаються ще до її народження, а й рівнями інвестицій у її навчання, здоров’я й харчування до виходу на ринок праці (дітей), під час роботи та після.

Щодо оподаткування, то воно повинно оцінюватися в рамках комплексу програм, зокрема державного фінансування на охорону здоров’я, освіту та спосіб життя з меншими викидами вуглецю.

Доповідь виходить за межі проблем сьогодення, у ній розглядаються й перспективи трансформації нерівності в майбутньому, особливо крізь призму зміни клімату та технологічного прогресу — це дві рушійні сили, що визначатимуть людський розвиток у наступному столітті.

«Світ змінюється, і водночас змінюються форми нерівності, — підкреслив Педро Консейсао, директор Офісу доповідей про людський розвиток. — Гарна новина полягає в тому, що вона не є невідворотною. Кожне суспільство може обирати рівень і характер нерівності, з якою воно готове миритися».

За матеріалами Програми розвитку ООН (ПРООН).