Було б логічно почати огляд з розмови про великі і значущі події в світі. Як-от з передачі Палатою представників Конгресу США до Сенату проголосованої справи про імпічмент Дональду Трампу. Або з виступу Володимира Путіна з посланням Федеральним зборам Росії. Але того ж дня, 15 січня, уряд України став об’є-ктом масштабної провокації. Масштаб, зрозуміло, непорівнянний, але для нашої країни сюжет важливий. З нього й почнемо.

«ТУПИЙ» ПРЕЗИДЕНТ, А «ЕКОНОМІКУ УХАНДОХАЛИ»

Звичка чиновників позаочі обговорювати тупість начальника характерна не тільки для нашої «еліти». Але це зазвичай відбувається за щільно зачиненими дверима і в перевіреній компанії. Двері в приміщенні Кабінету Міністрів 15 січня, мабуть, погано прикрили, а компанія керівників Національного банку України та міністрів на чолі з прем’єром Гончаруком недовчасно забула, що навіть за кавою треба тримати язик за зубами. І поплатилася.

З часів касетного скандалу засоби прослуховування безперервно вдосконалювалися. І не треба бути майором Мельниченком, щоб з безпечної відстані записати на звичайний телефон «соціально значущий» компромат. А цього компромату набралося стільки, що знадобилося організувати спеціальний канал на youtube. Перші записи і перші розшифровки цього каналу тепер фігурують на інформаційних сайтах і, незважаючи на сумнівну автентичність, активно обговорюються. У тому числі в міжнародних організаціях.

Суть записаних розмов проста, як огірок. Начальник усіх гілок влади і вождь «слуг народу» покликав підлеглих на килим до свого офісу. Щоб йому пояснили, чому національна валюта зміцнюється, виробництво падає, а дефіцит бюджету зростає небаченими темпами. Ті, хто стежить за подіями в українській макроекономіці, у загальних рисах здогадуються про зв’язок цих процесів, а деякі, включаючи керівництво НБУ і Кабміну, підозрюють навіть у чому причина того, що, за словами Гончарука, вони «ухандохали економіку».

Про це у розмовах теж згадується. Але головною темою учасників зустрічі є не питання «що робити?» і «хто винен?». Вони повинні за короткий термін намалювати переконливу картинку для «тупого» Володимира Зеленського, який «примітивно уявляє економіку» й у якого «в голові — туман». Цей «туман» належало витіснити картинкою, яку збиралися намалювати учасники записаних і злитих у мережу розмов.

Якщо цього вчасно не зробити, глава держави може розглядати минулорічні спекуляції з українськими ОВДП як примітивну фінансову піраміду. З її допомогою власники інсайдерської інформації «заробляють» саме ті десятки мільярдів гривень, які недоотримує бюджет. (Як обиватель зауважу: для таких підозр є підстави).

Втім, ще більше підстав вважати, що образливі на адресу Зеленського слова, начебто сказані вищими чиновниками, опубліковані саме тепер не випадково, а є, на думку аналітиків, засобом тиску на НБУ та уряд України з боку так званої групи Коломойського. З метою домогтися «компромісу» з новою владою і як не києм, то палицею повернути втрачені активи «Приватбанку». Якщо це так, то на економіку України в 2020 році чекає ще одна загроза.

СУЄТА У ВИЩІЙ ЛІЗІ

Але повернімося до подій масштабних. Передача в Сенат США проголосованої в Палаті представників постанови про імпічмент Дональду Трампу, на думку абсолютної більшості оглядачів, політологів і політиків, не може призвести до відсторонення від посади господаря Білого дому. Республіканська більшість засідателів (верхня палата Конгресу на час стає судом) такого результату не допустить.

Але 2020-й — рік виборів у США. Виборів не тільки президента, а й конгресменів в обидві палати. На цих виборах перемогу забезпечує не Колегія виборців, а більшість виборців. І важко передбачити, як проголосують американці. На виборах 2016-го за Гілларі Клінтон проголосувало на три мільйони виборців більше, ніж за Дональда Трампа.

Якщо демократи цього року доб’ються більшості в оновленому Сенаті США і збережуть перевагу в оновленій Палаті представників, то навіть перемога Трампа на президентських виборах не дасть йому можливості управляти країною так, як раніше. З’явиться, наприклад, можливість намертво блокувати президентські законопроєкти і долати вето.

Цікаво, що в Кремлі такий результат заокеанських виборів 2020 року вважають оптимальним, що створює хаос і напругу у внутрішній і зовнішній політиці США, головного суперника Росії у «багатополярному світі». Розрахунки ґрунтуються на радянському досвіді, коли громадські рухи під час в’єтнамської війни впливали на політику Вашингтона і протидіяли стримуванню агресії СРСР у всьому світі.

Нинішня Росія щосили намагається зображати колишню імперію і змагатися на рівних зі США. Але сил і ресурсів недостатньо, а державний устрій менш ефективний, ніж той, неформальним главою якого було Політбюро ЦК КПРС. Російська конституція 1993 року, написана ідеологами «перебудови» і прихильниками Єльцина, в умовах самодержавства Путіна фактично не дотримується, а державні інститути, включаючи всі гілки влади, управляються з Кремля вручну. Зрозуміло, з яким результатом.

Наприкінці 2019-го прем’єр Дмитро Медведєв запропонував Путіну ручне управління формалізувати. Створити державу, де президент був би одночасно главою уряду. Як у Сполучених Штатах Америки. Деталі пропозиції невідомі, але вони налякали російського самодержця не менше, ніж пропозиція Миколі ІІ в жовтні 1905 року підписати відомий маніфест.

Результатом стала спроба Володимира Путіна побігти попереду паровоза і запропонувати власний варіант зміни Конституції Російської Федерації. Зовні цей варіант передає частину владних повноважень від глави держави в Державну Думу, але над усіма органами влади передбачається поставити Державну Раду, яку після 2024 року і завершення президентської каденції збирається, вочевидь, очолити сам Путін.

Проте, зміна російської конституції — справа не швидка. І на ситуацію в нашій країні вже не здатна вплинути. На щастя, напевно.

***

Замість післяслова. Учора, 17 січня, прем’єр-міністр Олексій Гончарук написав заяву про відставку і передав її Президенту з правом внесення на розгляд Верховної Ради.

Президент Володимир Зеленський, у свою чергу, зажадав від правоохоронних органів — СБУ, ОГПУ, МВС, НАБУ, ДБР та Управління держохорони — впродовж двох тижнів встановити причетних до запису розмов під час зустрічі прем’єра, міністрів і представників Нацбанку, а також унеможливити подібні інциденти в майбутньому й технічно забезпечити захист інформації, наголосивши, що несанкціоноване прослуховування та фіксування розмов не повинне мати місця у приміщеннях органів державної влади всіх рівнів, адже це питання національної безпеки.

«ЧН»