Нова влада ініціювала конституційну реформу, але про це мало говорять публічно. Відтак несподівано для себе ми можемо отримати новий Основний Закон і навіть нову форму правління у державі. На цьому наголосили учасники пресконференції, що відбулася у «Паритеті», представники громадських організацій, сфокусованих на означеній темі.

Юлія Кириченко, експертка, Центр політико-правових реформ (ЦППР):

— У перший день роботи нового парламенту Президент України вніс сім точкових законопроєктів щодо змін до Конституції, при цьому нічого не пояснивши суспільству.

Конституція — це той засадничий документ, який укладають між собою громадяни. Не хотілося б, аби чергова влада розглядала Основний Закон як інструмент для посилення власних позицій. Це вже було за часів Януковича і в результаті призвело до революційних подій.

Якщо аналізувати ці сім законопроєктів, ми бачимо, що президент хоче посилити свою владу і водночас зменшити роль парламенту через послаблення статусу народного депутата.

На часі — реформа децентралізації, спрямована на створення спроможного місцевого самоврядування. Але вона й досі не завершена, бо цьому заважали положення Конституції, що перейшли від колишнього Радянського Союзу. Зміни необхідно вносити, але вони мають бути підтримані на місцевому рівні, в регіонах. Асоціація мерів міст критично поставилася до змін, запропонованих у президентських законопроєктах, які готувалися невеличкою групою людей у закритому режимі.

На пресконференції були оприлюднені результати дослідження, яке проводив Центр полі-тико-правових реформ разом з Інститутом Горшеніна серед фахівців (експертів, правників) щодо ідеальної форми правління в Україні.

Так-от, 61% опитаних висловився за парламентсько-президентську республіку. Найменше голосів отримала президентська форма правління — 11,6%.

— Фахова спільнота твердить, що нам потрібно рухатися у бік зміцнення парламенту, — зазначила Юлія Кириченко, — Конституція не повинна стати інструментом політичної боротьби. Зміни до Основного Закону мають вноситися винятково в аспекті вирішення загальнодержавних проблем і в інтересах всього суспільства. Ми бачимо, що влада приносить до парламенту зміни до Конституції, але не розповідає про це громадськості. У нас може відбутися конституційна реформа без нашого відома.

Дмитро Терлецький, кандидат юридичних наук, викладач Національного університету «Одеська юридична академія»:

— Багатьма політиками Конституція подається як перепона, мовляв, давайте змінимо Конституцію — і все буде в порядку. Але таке ставлення до Основного Закону неприйнятне у країні, що вибрала демократичний шлях розвитку.

Складається стійке враження, що у нас відбувається не-оголошена зміна правління з парламентсько-президентської на іншу. Формується сильна президентська вертикаль, щоб Україна стала президент-сько-парламентською республікою. Як на мене, слід звернути увагу й на зміни щодо запровадження іншої форми виборів до парламенту — пропорційної системи.

Ці, як і інші зміни, з юридичної точки зору є непродуманими, розбалансовують правові підвалини у виборчій, соціально-економічній, політичній площинах.

Вікторія Усова, аналітик ГО «Республіка»:

— Ми зіштовхнулися з тим, що переважна більшість громадян нічого не чула про конституційні зміни, які провадяться в Україні. Проблема не лише у легальності, а й у легітимності того, що ухвалюється за зачиненими дверима. Конституція — це суспільний договір, і вона має бути консенсусом для всіх громадян.

Важливо, щоб громадськість не ігнорувала процесів, які відбуваються на законодавчому рівні, а влада не нехтувала своїм обов’язком належного роз’яснення змін, які вона пропонує.