Напередодні Всесвітнього дня води, який відзначається щороку 22 березня, співробітники Басейного управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю відібрали проби води із Дністра поблизу мальовничого старовинного села Маяки і поспілкувалися із журналістами.

Фахівці попереджають, що Одеса — на порозі водяної кризи. Якщо якість води залишається у межах норми, то водність головного питного для нашого міста джерела — ріки Дністер — останнім часом дуже понизилася і, за прогнозами, понижуватиметься і далі.

Щодо контролю за якістю води, то тепер тут застосовуватимуться європейські підходи, передбачені Водною рамковою директивою ЄС. Своєю постановою №758 Кабінет Міністрів уже впровадив нову систему моніторингу поверхневих вод на території України. Зменшена кількість суб’єктів, які займатимуться оцінкою їх стану: Держводагентство відповідатиме за хімічний склад, Держгеонадра — за підземні води, а Гідрометцентр — за біологічні та геоморфологічні показники.

Начальник відділу водних об’єктів Басейнового управління річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Сергій Кушнір розповів:

— Новий порядок моніторингу передбачає розширений список біологічних, гідроморфологічних, хімічних і фізико-хімічних показників. Окрім того, введено класифікацію стану вод: п’ять класів екологічного стану і два — хімічного, тобто річки будуть поділені на умовно «хороші» та «погані», й саме на «погані» держава спрямовуватиме свої ресурси. Список річок, а також план щодо підтримання їх стану Кабмін має затвердити до 1 серпня 2021 року. Наше завдання — підтримувати добрий екологічний стан води, якщо річки належать до «хороших», а якщо стан води незадовільний, розроблятимемо план щодо його покращення.

Буде збільшено кількість пунктів моніторингу вод — з кількох сотень до кількох тисяч по Україні, додав Сергій Кушнір. Для Одеської області опрацьована програма моніторингу проб води, в рамках якої для нижнього Дунаю визначено 16 пунктів спостереження, для Дністра — 8. Проби братимуться щомісячно. За новими правилами моніторинг проводитиметься у три етапи: діагностичний, операційний і дослідницький.

Очільниця Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Лілія Гричулевич зазначила, що мета моніторингу — з’ясувати, чим «хворіють» наші річки, які шкідливі речовини є у воді. На нинішній рік заплановано чимало роботи в цьому напрямку. Раніше такі дослідження проводилися точково, оскільки не було можливостей виявити забруднення. Після того як Україна обрала європейський шлях розвитку, ми можемо глибше вивчати водні ресурси і те, як впливати на їх стан. Результати проведених досліджень допоможуть напрацювати плани управління річковими басейнами і визначити заходи щодо покращення водних ресурсів регіону, запевнила Лілія Гричулевич.

Згідно з новим порядком моніторингу, воду досліджуватимуть на вміст забруднюючих речовин за 45 показниками (зараз їх удвічі менше).

До кінця 2020-го в Одесі планується відкрити нову спеціальну лабораторію, що відповідатиме нормам ЄС. На ці потреби у державному бюджеті передбачено 15 мільйонів гривень.

Нині в Україні є лише дві лабораторії, де досліджують воду на вміст пріоритетних забруднюючих речовин — у Слов’янську Донецької області та Івано-Франківську — саме туди відвезені проби води, взяті з Дністра. Там проводять аналізи 39 із 45 показників, передбачених директивою ЄС.

За результатами аналізів, зроблених минулого місяця, якість води у Дністрі непогана: 22 показники дорівнюють нулю, 17 речовин — у межах допустимого. Значних забруднень не виявлено, але робити висновки про якість води завчасно, наголосила зазначила Лілія Гричулевич. Повну картину можна буде побачити наприкінці 2020-го, коли будуть дані за весь рік.

Наповнюваність основного для Одеси джерела води — Дністра — критична. Нині рівень його водності складає 53%. І це не може не тривожити, оскільки ця ріка дає не лише питну воду, а й поливну, від якої залежать кількість і ціна фруктів та овочів на наших столах.

Води мало, із сумом визнають фахівці. Водність джерела залежить насамперед від опадів. На жаль, з минулого року не було ні великого снігу, ні рясних дощів. Літо й осінь 2019-го видалися посушливими, а зима — теплою й безсніжною. Відтак упродовж останніх шести місяців фахівці Гідрометцентру попереджають, що рівень води у Дністрі знижується. І хоча русло ріки заповнене, однак весняного паводку не спостерігається й численні плавні та водойми у пониззі не заводнюються. Подібна ситуація й на Дунаї, де невисокий рівень води створює незручності навіть для судноплавства. Ситуація на Дністрі зберігається стабільною за рахунок електростанцій з їх водосховищами, які дозволяють регулювати рівень води і не допускати його критичного стану. За даними Гідрометцентру, лише дощові паводки можуть врятувати ситуацію. Але інформація від метеослужб, скоріше, невтішна: попереду — посушливе літо. Одещина — чутливий до змін клімату регіон, і водність нижньої ділянки Дністра менша, ніж загалом по всій річці.

«Ми з вами живемо в складних гідрологічних і кліматичних умовах», — зазначила Лілія Гричулевич, а відтак звернулася до одеситів з проханням раціонально й ощадливо використовувати воду.

Сьогодні ми стоїмо на порозі дефіциту водних ресурсів і водної кризи. Питання збереження водних ресурсів, їх дбайливого використання — це не порожня балаканина, це те, над чим має замислитися кожен з нас, щоб через кілька років ми не залишилися без води. Для всіх нас важливо, у якому стані Дністер, бо з нього ми п’ємо воду. Наше життя і здоров’я залежить саме від цієї річки.