Легендарна пішохідна «Сотка», що проводиться в нашому місті вже 46 років поспіль напередодні 10 квітня — Дня визволення Одеси, не скасовується, а через карантин переноситься на 26—27 вересня.

— У цьому рішенні ми врахували дати інших забігів, погодні умови та деякі історичні факти. Адже маршрут «Сотки» проходить Поясом Слави — на рубежах оборони, де в період з 8 серпня по 16 жовтня 1941-го велися активні бойові дії — пишуть організатори на сайті події.

Одеська «Сотка» — частина історії та сьогодення міста.

Пенсіонерка Валерія Гугля, показуючи фото, розповідає:

— Це весна 1985 року, я — крайня зліва, проходжу 100 кілометрів за 24 години. Таких «соток» по Поясу Слави у мене одинадцять, а кращий особистий результат — 12 годин 49 хвилин. Із теплим відчуттям згадую, як одесити зустрічали нас на різних етапах траси, виносили попити води, годували. Це було зворушливо й допомагало нам, спортсменам, здолати непростий шлях. Є що згадати…

— А хто ці дівчата, що поруч з вами?

— У 1980-х ми були учасницями клубу «БРІЗ», назва розшифровувалася, як біг, радість і здоров’я. Керувала цим клубом унікальна людина, легендарний одесит, фізкультурник Юлій Львович Берлін. Він нас готував до змагань, ми завжди завчасу, задовго до «Сотки» тренувалися. Ми проходили чверть шляху в денний час, запам’ятовуючи дорогу та орієнтири, і після таких тренувань сто кілометрів уже не здавалися надто важкою дистанцією. Хоча моя перша «Сотка» у 1985-у була непростою. Я її подолала за 14 годин 29 хвилин і наступного дня не могла піднятися на другий поверх, щоб дійти до роботи. Тоді начальник відпустив мене додому… Для мене такі далекі «пробіжки» вже у минулому, але іноді приходжу проводжати спортсменів на старті і, звісно, згадую ті часи…