Серед багатьох шанованих жителів Доброслава — Анатолій Павлович Потайчук.

У минулому — поліський хлопець, відважний моряк-водолаз і знаний, досвідчений будівельник. Багато років він пропрацював, утім, незважаючи на пенсійний вік, і досі працює трактористом-бульдозеристом ТОВ «Будгаз». Розпочинав же свою трудову діяльність у селищі в місцевому «Агробуді». За роки роботи за обраною професією не злічити на території Лиманського району виробничих об’єктів, житлових багатоквартирних будинків, газових мереж, до спорудження яких доклав рук цей працьовитий, сумлінний чоловік.

А подальша розмова — про ще одну, не менш важливу, рису цього доброславця — приязність, доброзичливість. Кого з односельців, до яких відношу й себе, він не зустріне — чи в магазині, чи на вулиці, чи на багатолюдному ринку, — завжди приязно посміхнеться і скаже бодай кілька теплих, зворушливих слів, розпитає про роботу, дітей, особисте життя. За нагоди обов’язково телефонує близьким, друзям, вітаючи їх з тим чи іншим святом, поважною датою й бажаючи міцного здоров’я та сімейного благополуччя. І робить це дуже щиро. Від його слів стає спокійніше на душі, піднімається настрій, з’являється бажання поділитися радістю з кимось іще, зробити щось приємне кожному зустрічному.

Подумалося: як добре, що є такі миті, коли гарні, приємні слова можна почути не лише від рідних тобі людей. І водночас прикро, що ми, принаймні, як мені здається, більшість з нас, не вміємо шанувати одне одного, ділитися своєю радістю і радіти чужій. У наших серцях ще стільки злості й ненависті. Ми переповнені пихою й заздрощами. А чому б при зустрічі не посміхнутися людині, не сказати їй кілька добрих слів, чому б з непідробним бажанням допомогти бабусі чи дідусеві перейти вулицю, чому б не пригостити цукеркою сусідського хлопчика?..

Даруймо одне одному гарний настрій, говорімо теплі, доброзичливі слова, випромінюймо радісні, сонячні посмішки. У доброті ж бо криються найвищі людські цінності.

смт Доброслав.