Не помилюся, коли скажу, що навіть серед певної частини жителів Лиманського району побутує думка: село Сербка, розташоване на його окраїні, належить до так званої глибинки. Але насправді таке твердження не відповідає дійсності.

Село має давню й цікаву історію. Воно було засноване групою боснійських і чорногорських сербів ще у 1805 році. Спочатку мало назву Слов’яно-Сербське поселення, а його мешканці отримали статус вільних поселенців. Засновник цього населеного пункту Лука Нікшиц за власні кошти звів церкву Святого євангеліста та апостола Луки, яка збереглася до наших часів. У вересні 1819-го село отримало сучасну назву — Сербка.

За період існування села, населеного сербами, представниками інших національностей, тут відбулися великі перетворення як у виробничому, так і в соціально-культурному житті. В минулому столітті в Сербці потужно розвивалися рослинництво, тваринництво, птахівництво, соціальна сфера. Про виробничі досягнення трудового колективу Сербківської птахофабрики, очолюваного досвідченим керівником Леонідом Миколайовичем Коваленком, якому цими днями сповнюється 85 років, було відомо далеко за межами району. На молочнотоварній фермі тут працювала дояркою Галина Григорівна Горбатюк — єдина в районі героїня. І нині в селі трудиться чимало відданих обраній справі людей.

У Сербці свого часу споруджені одні з кращих у районі будинок культури, школа, дитячий садок, чимало багатоквартирних будинків, прокладені водогони, газопроводи, дороги з твердим покриттям...

І сьогодні село гарнішає. Тут підтримується належний санітарний стан у громадських місцях, біля осель. Працівники з благоустрою та небайдужі сербківчани плекають багато дерев та квітів. От і цими днями на клумбах центрального майдану висадили 300 петуній та сульфій. Дещо раніше, біля стенду «Історія села», — 40 кущів троянд.

Тож Сербка, незважаючи на своє географічне розташування, може, як то кажуть, дати фору багатьом населеним пунктам району та області. Щоб не бути голослівним, до цієї публікації додаю кілька недавніх світлин, які, сподіваюся, змінять уявлення наших земляків про одне з найвіддаленіших сіл Лиманщини.