Учені з Гренландського інституту природних ресурсів, досліджуючи глибоководні зони західної частини цього найбільшого у світі острова, побачили там «сад» з м’яких коралів і губок, повідомляє https://nv.ua.

Спостереження проводилося за допомогою саморобного роботизованого «батискафа-санок», який складався зі звичайної екшн-камери, залізної рами, кількох лазерних далекомірів та інших приладів.

Кораловий сад має площу 486 квадратних кілометрів і зростає на глибині від 314 до 585 метрів. Слід зауважити, що до глибини десь 200 метрів проникає тільки 1% світла, тому водорості, які надають мілководним коралам яскравого кольору, не можуть вижити. Але самі корали — бліді без водоростей — ще здатні процвітати.

На 1239 нерухомих зображеннях, зроблених камерою, команда дослідників описала 44035 окремих організмів. З них найчисленніші — анемони (15531 поява). За словами науковців, те, що така велика екосистема може залишатися прихованою, є нагадуванням для нас про необхідність враховувати вплив людської діяльності на навколишнє середовище в погано вивчених морських районах.

Раніше «Новое время» повідомляло, що в Адріатичному морі, біля узбережжя італійської комуни Монополи, виявилено кораловий риф протяжністю щонайменше 2,5 км. Дослідники наголошують, що це перша подібна знахідка за кілька століть.

На відміну від звичних нам тропічних коралових рифів, адріатичні забарвлені менш яскраво. Вчені пояснюють це глибиною їх залягання. Забарвлення коралам надають мікроскопічні водорості, які, як і будь-які рослини, існують завдяки фотосинтезу і потребують яскравого освітлення. Якщо тропічні корали утворюються переважно на мілководді, куди легко проникає яскраве сонячне світло, виявлена в Адріатиці колонія, розташовується на глибині 35 — 50 метрів, де світло вже розсіяне й можливості фотосинтезу досить обмежені.

На відміну від більшості рифів, колонія в Адріатиці утворена так званими кам’янистими коралами, які харчуються орга-нічною матерією, розчиненою в навколишній воді. При цьому товщина рифу у деяких місцях сягає